Україна готує спецтрибунал для притягнення до відповідальності за агресію проти нашої країни президента Російської Федерації Володимира Путіна та їхнього вищого політичного і військового керівництва. У разі швидкого створення, спецтрибунал зміг би запрацювати уже на початку наступного року.
Як триває підготовка спецтрибуналу, розповідає в інтерв'ю Gazeta.ua Антон Кориневич. Він – юрист-міжнародник, посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ, представляє Україну в Міжнародному суді ООН.
За які злочини можна притягнути до відповідальності Путіна, Шойгу та інших високопосадовців РФ уже сьогодні?
У нас на сьогодні немає жодного міжнародного суду чи трибуналу, який міг би займатися розслідуванням та переслідуванням злочину агресії проти України. Є Міжнародний кримінальний суд у Гаазі, який проводить розслідування ситуації в Україні. Наша країна визнала юрисдикцію цього суду і ефективно та активно співпрацює з ним. Але Міжнародний кримінальний суд не може розслідувати злочин агресії проти України у зв'язку з певними юрисдикційними обмеженнями в Римському статуті. Для того, щоб Міжнародний кримінальний суд міг розслідувати злочин агресії проти України, треба щоб обидві держави ратифікували Римський статут і Кампальські поправки до нього щодо визначення злочину агресії. Другий сценарій альтернативний – щоб ситуацію на розгляд МКС передала Рада безпеки ООН. Ми розуміємо, що ні перший, ні другий сценарій зараз неможливі. Міжнародний кримінальний суд – це дуже важливий орган. Ми всі сподіваємося, що він зможе притягнути російських високопосадовців до відповідальності. Зокрема, за скоєння злочину геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів. Тобто, саме ці три категорії МКС може розглядати щодо ситуації в Україні. Для розгляду злочину агресії проти України ми пропонуємо створити окремий спеціальний трибунал з дуже вузькою юрисдикцію. Таким чином МКС – основний орган міжнародного кримінального правосуддя в цьому контексті, а спеціальний трибунал щодо злочину агресії буде, по суті, доповнювати МКС. Тому за всі чотири категорії міжнародних злочинів треба їх притягати до відповідальності.
На якому етапі створення цього трибуналу зараз?
На експертному рівні напрацювали вже і проєкти статутних документів трибуналу, і значну політичну підтримку.
Проєкт створення спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України підтримується двома резолюціями Парламентської асамблеї Ради Європи, резолюцією Європейського парламенту, резолюцією Сейму Литовської Республіки, декларацією Парламентської асамблеї НАТО.
19 червня Верховна Рада зверталася до Європейського Союзу у зв'язку з питанням набуття кандидатства на членство в ЄС. І в цій постанові Рада також звернулася до ЄС, як до регіонального лідера з тим, щоб Європейський Союз взяв участь у створенні трибуналу щодо злочину агресії.
Тільки що в нас проходили досить конструктивні експертні зустрічі, дискусії щодо створення спецтрибуналу в Страсбурзі, Люксембурзі, Гаазі. З точки зору експертної багато чого вже готово, з точки зору політичної підтримки – вона присутня. Тож треба це реалізувати. І ми працюємо з нашими міжнародними партнерами.
Не можемо судити у наших судах вище керівництво Російської Федерації, тому що воно має посадовий імунітет. А російських військових можемо
"Клієнтами" будуть лише Путін та верхівка керівництва РФ чи й військові різних ланок, які беруть участь у війні?
Справа в тому, що злочин агресії у міжнародному праві традиційно розуміється як злочин вищих посадовців – тих, хто міг і може віддавати накази на початок агресивної війни. Відповідно, для цілей трибуналу, який ми хочемо створити, злочин агресії так само має вважатися злочином вищого керівництва. Тому я не можу поки що сказати, скільки людей зможе притягати до відповідальності цей спецтрибунал. Це може бути 10 людей, а може 20. Але це точно будуть тільки найвищі посадові особи політичного і військового керівництва. Бо саме так сьогодні міжнародне право розуміє злочин агресії. Але це не означає, що нижчі ланки російських військових не будуть нести відповідальність. Будуть. Їх може притягати до відповідальності Міжнародний кримінальний суд або національні суди України в рамках тих багатьох тисяч кримінальних проваджень, які в Україні відкриті.
Ми не можемо судити у наших судах вище керівництво Російської Федерації, тому що воно має посадовий імунітет. І не тільки Україна не може їх судити, а й інші держави. А російських військових можемо.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Триває переломний момент війни" – Олег Жданов
Щоб створити такий трибунал, треба, аби країни ООН, які підтримують Україну, надали мандат і фінансування для його діяльності, забезпечили кадрами. Виходить, якщо 141 країна підтримала резолюцію, яка вимагає від Росії негайно забратися з України, то ці ж країни мають профінансувати трибунал і дати кадри? Як має має проходити створення трибуналу?
Насправді питання моделі заснування трибуналу – одне з тих, яке ми обговорюємо з нашими міжнародними партнерами. Є декілька способів створення такого трибуналу. Так, досить часто, зокрема у 1990-х і 2000-х, створювалися міжнародні кримінальні трибунали і спеціальні трибунали шляхом прийняття резолюції Ради Безпеки ООН. Вона створювала відповідний трибунал або надавала доручення Генеральному секретарю ООН укласти відповідну угоду про створення трибуналу з певною державою. Так були засновані Міжнародний кримінальний трибунал щодо колишньої Югославії, Міжнародний кримінальний трибунал для Руанди, Спеціальний суд для Сьєрра-Леоне, Спеціальний трибунал по Лівану. Ми розуміємо, що в нас шлях через Раду Безпеки ООН не є ефективним. На сьогодні можливі декілька способів щодо створення трибуналу. Перший – це міжнародний договір між Україною та певною кількістю держав. Другий – це угода між Україною та міжнародною організацією. Це може бути Європейський Союз чи Рада Європи, або ООН. Якщо ми говоримо про ООН, тоді кажемо про рішення Генеральної Асамблеї ООН. Зараз всі варіанти на столі і ми розглядаємо кожен.Будемо дивитися, який з варіантів є найбільш ефективним.
Дуже багато залежить від політичної волі наших міжнародних партнерів. Ми не можемо створити трибунал самі
Коли трибунал зможе запрацювати?
Якби все залежало тільки від України, тоді б ми могли говорити про якийсь конкретний час. Дуже багато залежить від політичної волі наших міжнародних партнерів. Ми не можемо створити трибунал самі. Навіть, якщо напишемо найкращий статут, не можемо його запустити самостійно. Для цього потрібні наші міжнародні партнери, які укладуть з нами договір. Зараз ці процеси в роботі. Працюємо над цим щодня. Питання в тому, яким чином нам буде найкраще рухатися, найшвидше й найефективніше заснувати цей трибунал. Буде дуже непогано, якщо він зможе запрацювати на початку 2023 року. Бо створити міжнародний орган кримінального правосуддя - це задача, яка не може бути виконана дуже-дуже швидко. Але ми робимо все для того, щоб рухатися якомога швидше.
Чи вже відбувається збір доказів до цього трибуналу?
Злочин агресії набагато простіше доводити, на відміну від воєнних злочинів чи злочинів проти людяності. Все в публічному просторі доступно. Обвинувальний вирок по злочину агресії можна написати за декілька місяців. Це не є великою юридичною проблемою. Його можна доводити, зважаючи на факти, які маємо. Головне – запустити роботу трибуналу. Всі інші речі не займатимуть багато часу.
За вчинення злочину агресії судили на Нюрнберзькому та Токійському міжнародних військових трибуналах. Після цього на міжнародному рівні за злочин агресії ніхто нікого не судив
Уже є рішення Європейського суду з прав людини – наказали РФ припинити напади та бомбардування цивільних об'єктів в Україні. У Міжнародному суді ООН у Гаазі відкрили справу за позовом України проти Росії. Цей суд може довести відповідальність президента Росії Володимира Путіна та іншого керівництва за воєнні злочини або злочини проти людяності в Україні? Чи не станеться так, що інституцій і їх рішень буде багато, а реальних вироків і посадок – жодної?
Міжнародний суд ООН у Гаазі, в якому розпочате провадження за звинуваченнями у геноциді за заявою України, розглядає притягнення до відповідальності РФ як держави. Не президента Путіна. Міжнародний суд ООН не розглядає питання індивідуальної кримінальної відповідальності. Він може встановити відповідальність держави як суб'єкта міжнародного права.
У Гаазі є ще один суд – Міжнародний кримінальний суд. От він може розглядати питання притягнення до індивідуальної кримінальної відповідальності найвищого керівництва Росії за скоєння трьох категорій злочинів – геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів.
На жаль, на сьогодні не існує міжнародного суду або трибуналу, який може судити за злочин агресії. Від злочину агресії походять всі інші злочини, зокрема, злочин геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини. Саме за вчинення злочину агресії (тоді його називали "злочини проти миру") судили злочинців на Нюрнберзькому та Токійському міжнародних військових трибуналах. (Нюрнберзький процес – міжнародний судовий процес над колишніми керівниками гітлерівської Німеччини. 12 з 22 обвинувачених засудили до страти через повішання, семеро мали відсидіти строк у в'язниці для воєнних злочинців.Токійський процес – суд над японськими військовими злочинцями, що проходив у Токіо. Він виніс смертний вирок сімом японським військовим і урядовцям, включаючи прем'єр-міністра Японії генерала Хідекі Тодзіо. Ще 16 чоловік були засудженні до довічного ув'язнення і ще двоє – до менших тюремних термінів покарання. – Gazeta.ua). Після цього на міжнародному рівні за злочин агресії ніхто нікого не судив. Маємо найбільшу війну в Європі після 1945 року і належною юридичною відповіддю на неї буде створення спеціального трибуналу, який зможе судити російських високопосадовців за вчинення, планування, ведення агресивної війни проти України. Цей трибунал нікому не заважатиме. Тому що іншого міжнародного суду, який займався би злочином агресії, немає. Тим більше, він зможе рухатися набагато швидше за інші міжнародні судив і трибунали.
Багато інституцій і хотілося би результату набагато швидше.
Звичайно. Але міжнародне право таке, як воно є. Немає такого суду, куди ми можемо піти і вирішити всі наші питання. Є фрагментація, у кожного суду своя юрисдикція та компетенція. І ми це в один день не змінимо.
Росія не ратифікувала Римський статут, але її громадяни можуть бути притягнені до відповідальності
РФ не ратифікувала Римський статут. Його можна було б обійти за рішенням Ради Безпеки ООН, проте Росія там накладатиме своє право вето. Також не вдасться притягнути до відповідальності тисячі російських військових, які чинять сьогодні ці злочини – лише їхнє керівництво. Як це обійти?
Я не бачу в цьому жодної проблеми. Наша держава теж не ратифікувала Римський статут. Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на основі положень, які говорять, що держава, яка не ратифікувала Римський статут, може визнати юрисдикцію МКС. Тоді на неї поширюються всі зобов'язання щодо співробітництва з МКС. Україна двічі подала заяви щодо такого співробітництва. Перша – щодо ситуації на Майдані з 23 листопада 2013-го по 22 лютого 2014-го. Друга заява – по ситуації на території України з 20 лютого 2014-го без фінальної дати. На основі цього сьогодні Міжнародний кримінальний суд проводить розслідування ситуації в Україні з 21 листопада 2013-го і до сьогодні. З точки зору зобов'язань наша друга заява без фінальної дати дуже схожа на ратифікацію.
Міжнародний кримінальний суд розглядає все, що відбувається в Україні, не зважаючи на те, громадянами якої держави могли бути вчинені найтяжчі злочини. Тому Росія не ратифікувала Римський статут, але її громадяни можуть бути притягнені до відповідальності у МКС. Ключовим тут буде принцип територіальності.
Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України може притягнути до відповідальності вище політичне та військове керівництво Росії
Генеральний прокурор Ірина Венедіктова присяглася посадити Путіна. Це взагалі можливо? Коли Путін сяде?
Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України може притягнути до відповідальності вище політичне та військове керівництво Росії. Якщо з питанням фізичного засудження можуть виникнути проблеми протягом певного часу, то обвинувальний вирок та ордер на арешт цей трибунал може видати досить швидко. Сам факт ордеру на арешт проти президента Росії та іншого так званого естеблішменту – це дуже важливий елемент для встановлення правосуддя та справедливості.
Це максимально, що може бути?
Повноцінна відповідальність настане тоді, коли ці люди фізично сядуть у в'язницю. Але на шляху до такої абсолютної перемоги можуть бути важливі проміжні кроки. Це, зокрема, обвинувальний вирок чи ордер на арешт. Уявіть, найвищі посадові особи Росії мають ордер на арешт від органу міжнародного кримінального правосуддя. Це дуже серйозні речі. Не просто нерукопожатість, а повна делегітимізація. Це може вплинути і на процеси всередині Росії.
Як приклад тривалого судового процесу – справа про збиття малайзійського боїнга росіянами у липні 2014-го. У Нідерландах 10 червня відбулося останнє судове засідання у цій справі. Суд заслухав сторони і пішов для ухвалення рішення. Наступне судове засідання відбудеться 22 вересня о 10:00 за місцевим часом, але матиме технічний характер – тоді мають назвати дату, коли може бути оголошене рішення. За його словами, суд потребує часу для розгляду всіх наведених аргументів, і найближча ймовірна дата – це 17 листопада. Чому це так довго?
Кожен суд – це процес. І треба гарантувати наявність всіх процесуальних стадій. І щоб гарантії справедливого суду були збережені. Звичайно, завжди хочеться, щоб це було швидше. Але хіба в національних судах у нас немає справ, які дуже довго відбуваються? Справа колишнього президента Януковича не довго слухається? А інших, хто вчиняв злочини у 2013–2014 роках? Думаю, нідерландський суд впорається з цією задачею. Головне – це встановлення справедливості. Так, це забирає час. Але не завжди ми можемо вплинути на швидкість напряму своїми руками.
Маємо збирати портфоліо судових справ і рішень судів, які говоритимуть, що Росія вчинила порушення міжнародного права і її громадяни вчинили міжнародні злочини
Що реально Україна отримає від рішення суду в цій справі?
Судове рішення має встановити, хто винен у цьому злочині. До цього моменту – це певні політичні оцінки, які теж важливі. Але, коли це робить незалежний неупереджений суд з дотриманням принципів справедливого судочинства – це інша річ. Це рішення може бути підставою для притягнення до відповідальності і до всіх подальших процесів, зокрема питання репарацій. Підставою для відповідальності завжди є судове рішення, яке породжує всі ці механізми.
Це один з камінчиків, який зможемо закласти у притягнення Росії до відповідальності?
Умовно так. Маємо збирати портфоліо судових справ і рішень судів, які говоритимуть, що Росія вчинила порушення міжнародного права і її громадяни вчинили міжнародні злочини. Настане день, коли буде можливість, щоб всі ці рішення були виконані. Але треба тримати всі їх в одному місці і розуміти, про що ми говоритимемо щодо найбільших порушників міжнародного права у XXI столітті.
Є багато юридичного закулісся в таких справах. Росія не намагається якось за кулісами просувати свої інтереси?
У певних процесах це простежуються. Але це не є якась політика, це судові та юридичні речі. Крайні рази росіяни не з'явилися на засідання, зокрема, у Міжнародний суд ООН 7 березня. На всі робочі зустрічі надсилають посла Росії у Нідерландах. Але не приходить делегація, яка має працювати у суді. Це їх не красить, але з тими порушеннями, які вони роблять, це вже ні на що не впливає. Ми маємо робити свою роботу.
Немає суду, куди ми можемо подати позов безпосередньо за дії, які РФ вчинила під час активної фази окупації Криму, тобто за його окупацію
Ви три роки були постійним представником президента України в Автономній Республіці Крим. Чому не було трибуналу щодо окупації півострова? Чи він можливий?
У міжнародному праві немає єдиного суду, який міг би розглядати всі питання. Немає суду, куди ми можемо подати позов безпосередньо за дії, які РФ вчинила під час активної фази окупації Криму, тобто за власне його окупацію. Це може бути розслідування МКС щодо злочинів проти людяності, воєнних злочинів, вчинених під час окупації Криму. Але, коли йдеться про Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України, ми говоримо, що його часова юрисдикція має розповсюджуватися з кінця лютого 2014-го. Для мене як колишнього представника президента в Автономній Республіці Крим – це справа честі, що маємо в цьому трибуналі говорити про агресію, яка почалася 2014-го і з того часу є продовжуваним злочином. Ми говоримо про те, щоб злочин агресії, який має розслідувати спецтрибунал, включав і окупацію Криму. Це наша позиція. Багато наших колег підтримують її.
Чи можуть бути покарані так звані керівники, яких поставила Росія у Криму?
Можуть. Міжнародним кримінальним судом або національними судами України. В останніх це робота українських правоохоронних органів. У МКС ми можемо вже нічого в принципі не подавати – вони вже проводять розслідування. Просто мають встановити, хто може вважатися особою, яка вчиняє найтяжчі злочини. Якщо там будуть всі ці персонажі – немає жодних питань.
Є дуже багато задокументованої інформації. Це все треба доводити до фінішу
Вісім років були окуповані ОРДЛО. Чи є шанс, що ми зможемо задокументувати всі злочини окупантів та покарати винних?
Коли створимо Спецтрибунал щодо злочину агресії проти України, сподіваємося, що його часова юрисдикція розповсюджуватиметься на всі події протягом восьми років, починаючи з кінця лютого 2014 року. Події на Донеччині та Луганщині також туди мають підпадати. Ці події з точки зору вчинення воєнних злочинів та злочинів проти людяності розслідують українські правоохоронні органи та Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду. Вже у них є дуже багато задокументованої інформації. Це все треба доводити до фінішу і встановлювати конкретні особи обвинувачених і рухатися по кримінальних провадженнях для них.
Це виходить великий об'єм інформації, який припаде на спецтрибунал.
Він працюватиме по вищому керівництву. Це не буде велика кількість осіб. Основна відповідальність завжди лежить на національних судах, які мають розслідувати найбільшу кількість злочинів. МКС візьме собі декілька справ – керівних осіб, big fish, яких Україна не може фізично зараз отримати. Спецтрибунал щодо злочину агресії також візьме собі небагато справ щодо вищого політичного і військового керівництва РФ.
Умовного Пушиліна може судити Міжнародний кримінальний суд. Або ми
Умовного Пушиліна ми маємо самі посадити?
Умовного Пушиліна може і МКС судити. Або ми. Може бути і так, і так.
Якщо уявити, що у нас вже є вироки міжнародного трибуналу, хтось із керівників виїжджає за кордон, їх там затримують. Як далі відбувається процедура?
Якщо говоримо про Міжнародний кримінальний суд, то люди, щодо яких МКС видав ордер на арешт, як тільки потрапляють на територію держави, яка визнала юрисдикцію МКС або ратифікувала Римський статут, мають бути негайно затримані і відправлені в Гаагу в місце тимчасового утримання. Там людина перебуває, доки йде процес. Потім відправляється відбувати покарання у в'язницю держави, яка підписала угоду щодо використання її пенітенціарної системи для цілей МКС. У Спецтрибуналі щодо злочину агресії проти України може бути реалізована така сама формула.
Тобто, поки що невідомо, в якій тюрмі умовно сидітиме Путін?
Щодо цієї конкретної ситуації – ні. Це вирішується кожного разу залежно від обставин.
Трибунал не буде дорого коштувати. На доведення не потрібна армія юристів
Хто фінансуватиме та чи є якісь приблизні розрахунки по коштах?
Залежить, як цей трибунал буде створений. Якщо на засадах угоди України з міжнародною організацією, то це одна річ. Якщо на основі багатостороннього договору між державами, інша. Ці держави мають тоді це забезпечити. Але такий трибунал не буде дорого коштувати. Це спецтрибунал щодо вчинення одного злочину, на доведення якого не потрібна армія юристів. Це недорогий проєкт. Він умовно коштуватиме менше, ніж сучасний танк (наприклад, танк Leopard 2A7V+ в Німеччині обійдеться у понад $20 млн. Він один з найдорожчих танків світу. Загалом ціна танка стартує від $3 млн. – Gazeta.ua).
1 
8759
Коментарі