Геополітична сутичка Японії та Китаю. Чи буде відкритий територіальний конфлікт?

Японія затримала китайське рибальське судно, капітана арештували. Це сталося 12 лютого, а згодом японська влада заявила, що корабель увійшов до її економічної зони, що у межах 370 кілометрів уздовж берегової лінії поблизу префектури Нагасакі, .

"Капітану судна було наказано зупинитися для перевірки, але він не підкорився і намагався втекти", - стверджує Японська агенція з риболовства.

Японські медіа акцентують на економічній причині інциденту: мовляв, команда китайського судна в японських водах ловила скумбрію.

"Ми продовжимо рішуче боротися з незаконним виловом риби іноземними суднами", - заявив генеральний секретар уряду Японії Мінору Кіхара.

Гострі підводні камені

Затримання іноземного судна стало першим із 2022 року й першим таким інцидентом у 2026 році. Це сталося у період дипломатичної напруги, у котрій перебувають обидві країни протягом останніх місяців.

Нагадаємо, Китай гостро зреагував на наміри японської прем'єрки Санае Такаїті розглядати збройні загрози сусіднім країнам як загрози самій Японії. Хоча вона прямо не назвала Тайвань, острівна країна - поблизу. США активно постачають туди зброю, це дратує Пекін.

Після дострокових парламентських виборів прем'єрка має всі можливості безперешкодно реалізовувати проголошену політику.

Для Тайваню це означає сильного союзника поблизу. Для США - миттєву і, що важливо, місцеву реакцію у разі нападу КНР на острівну державу. Агресор, ким би він не був, вочевидь, дістане сильну відсіч у перші - вирішальні - години нападу.

Не за рибу і не за гроші

Тому зараз Китай надзвичайно обережний у висловлюваннях. Про затримання судна не повідомила китайська інформагенція Сіньхуа. А офіційний представник МЗС КНР Лінь Цзянь лише висловив сподівання, що Японія "суворо дотримуватиметься китайсько-японської угоди про риболовлю і захистить безпеку, законні права та інтереси китайських членів екіпажу".

Тональність цих заяв контрастує з позицією офіційного Пекіна, що були зовсім нещодавно.

10 лютого офіційний представник Міноборони КНР Цзян Бінь розкритикував спробу Японії провести ремілітаризацію "під лицемірною вивіскою "верховенства закону".

А 11 лютого офіційний представник Канцелярії Держради КНР у справах Тайваню Чжу Фенлянь засудила намір президента Тайваню Лай Цінде "співпрацювати з Японією для спільного реагування на регіональні виклики".

Недавно Цінде припустив, що Китай може атакувати не лише Тайвань, а й інші країни регіону.

Глибина розколу

Китай має для того зачіпки, понад століття не може поділили з Японією Східнокитайське море. Наразі чіткого морського кордону між ними не існує.

Суперечка точиться за велике газове родовище в морі впритул до японської лінії розмежування.

У 2008 році Японія та Китай нібито домовилися про спільний видобуток газу, та досі не розпочали його. На додачу, обидві країни пам'ятають про 2010 рік, коли китайське риболовне судно, замість піти геть на вимогу японських патрульних, - протаранило два катери.

Якби Пекін промовчав, це стало би визнанням японського суверенітету над островами, біля яких китайське судно ловило рибу і які КНР вважає своїми.

Китай затримав чотирьох співробітників японської будівельної компанії та звинуватив їх у шпигунстві.

Також КНР перервала переговори про авіасполучення та припинила експорт рідкоземів до Японії, що стало ударом для індустрії смартфонів та гібридних автомобілів.

Офіційний Токіо був змушений звільнити китайського капітана, котрого зустріли вдома як героя. А США та Європа вперше відчули силу економічних важелів у геополітиці

Весна у штормі або штилі

Для Японії поступки Китаю 2010 року стали національним соромом. На цій хвилі до влади прийшов прибічник жорсткого стримування Китаю прем'єр Сіндо Абе. Нинішня прем'єрка Санае Такаїті є його соратницею та ідеологічною наступницею. У Пекіні розуміють, що японці мають і бажання, і привід поквитатися за 2010 рік. Достатньо одного зайвого слова.

Огляд і арешт судна є законними діями Японії, але можуть бути витлумачені як політичні, застерігає спеціаліст із морського права Токійського університету Кейко Морі.

На політичній арені Індо-Тихоокеанського регіону ці законні дії рідко коли сприймалися як законні, пояснює аналітик із морської безпеки Даніель Рейєс. Вони можуть стати "ключовими складовими більш масштабних стратегій, котрі є непередбачуваними", застерігає експерт.

За кілька діб до затримання судна Такаїті заявила про відкритість до діалогу з Китаєм. Пекін у відповідь зажадав від неї відкликати заяву про Тайвань. Саме тому в китайських ЗМІ арешт судна трактують як "мілітаристські дії" Такаїті, адже японці могли відігнати корабель або винести попередження. 10 лютого посол КНР у Японії У Цзяньтао поклав усю відповідальність за погіршення двосторонніх відносин на Токіо, адже тайванське питання "є внутрішньою справою Китаю". Водночас Пекін неофіційно прогріває арешт капітана судна як можливий важіль тиску на Токіо.

×