До роковин трагічної загибелі сержанта Лубенського міськвідділу міліції 26-річного Євгена Пелиха керівництво обласної міліції вручило його дружині Наталії та сину 2-річному Михайлу ключі від однокімнатної квартири.
Торік 26 жовтня Євгена вдарив у груди ножем психічнохворий місцевий житель. Чоловіка затримали за підозрою у вбивстві. Разом із медсестрою міліціонер супроводжував хворого до психоневрологічного диспансеру. Коли підозрюваного вели до автомобіля "швидкої", той вихопив ножа та різонув Євгена. За кілька днів правоохоронець від отриманих травм помер у лікарні.
— У Євгена залишилася дружина та маленький син, копія батька, — розповідає Юрій Сулаєв з обласної міліції. — Житла власного до сьогодні не мали, винаймали квартиру. Коли чоловік трагічно загинув, жінці довелося платити за зйомну квартиру великі гроші. Одній їй було досить складно, та з проханням допомогти отримати квартиру до нас вона не зверталася. Це була ініціатива керівництва міліції.
Однокімнатку в новобудові у Лубнах для родини придбав спонсор — Новооржицький цукровий завод. Місцеві бізнесмени зголосилися допомогти грошима та будматеріалами для ремонту помешкання. Бюджетних коштів на житло не витрачали.
— Жінка плакала, бо не сподівалася на такий подарунок, — каже Юрій Васильович. — Максимум, на що розраховувала, — матеріальна підтримка. Водночас раділа й горювала, що квартира дісталася за таких трагічних обставин.
У новому житлі зробили ремонт. Там є меблі, побутова техніка.
— На Святого Миколая керівник обласної міліції Олександр Рудяк пообіцяв подарувати родині також холодильник та пральну машину, — додає Сулаєв.
Із 1990-х на Полтавщині під час виконання службових обов'язків загинули 24 міліціонери. 11 родин загиблих претендують на покращення житлових умов.
— Родині Пелиха вручили квартиру, бо вони зовсім не мали де жити. Решта сімей загиблих міліціонерів мають бодай якесь житло, — пояснює Юрій Васильович.
У подарованій квартирі правоохоронці поставили портрет загиблого колеги. Згадують, він завжди був товариським, гарно виконував свою роботу. Дружина Наталія про те, що сталося, згадувати не хоче.
— Їй дуже боляче. Лишень рік минув, — говорить Юрій Сулаєв.
Коментарі