Парасоля із зображенням будівлі Московського державного університету. Зроблена у Великій Британії. Ціна 360 грн.
— Парасолю привезли з Англії, але на ній чомусь зображена Москва, — розповідає продавщиця Ольга в торговельно-розважальному центрі "Київ" на вул. Зіньківській. — Привезли таких шість штук, але купили тільки одну. Якийсь приїжджий росіянин. Хоч вона і надміцна, але полтавці не купують. Кажуть, малюнок специфічний.
Парасоля в сумочці, матеріал — атлас, ручка зі сталі. Виробник — Харків, ціна — 160 грн.
— Ця модель — новинка сезону. Із 12 штук кілька осталося. Коли вітер дме, то вони майже не вивертаються, бо мають стальний каркас, — каже 26-річна Валентина, продавець парасоль у підземному переході "Злато місто" в центрі Полтави. — Чоловіки беруть на подарунок жінкам. Подобається, що в сумочці зручно носити.
Парасоля-тростина у формі кленового листка, ручка дерев'яна, ціна — 70 грн, зроблена в Росії.
— Людям подобається, що форма не кругла, а з обрізаними гострими кутами, — говорить 50-річна продавщиця Людмила з Центрального універмагу. — Ручка тут міцна, хоч і дерев'яна. Узагалі тростини міцніші за складні зонти.
Силіконова парасоля у формі купола, привезена з Одеси, коштує 210 грн.
— Вітер її не заверне, бо краї заокруглені, — розповідає продавець Володимир із центрального ринку. — Але від перехожих не сховає. Купують їх більше дівчата. Не треба думати, що вона не міцна. Силікон спробуйте порвати. Ще він має пропитку від води.
Парасоля з мереживом і вишивкою, ручка зі сталі, виробник — Москва, ціна — 310 грн.
— Тканина водонепроникна, покрита перламутровим напиленням, кружево не пропускає воду, — розповідає продавець Ольга. Торгує парасолями на першому поверсі торговельно-розважального центру "Київ". — Це тільки з виду здається, що дощ туди стікатиме. Подобається жінкам. Зараз вишивка по краях у моді. Минулого сезону таких моделей не було.
У парасолях-тростинах найчастіше ламається ручка
— Нормальних зонтиків зараз немає. Для мене вони всі за якістю погані, — каже 54-річний Володимир, майстер із ремонту парасоль у Будинку побуту на вул. Леніна в Полтаві.
— Раніше були набагато міцніші. Зараз же людина тільки купила, уже приносить до мене в ремонт. Ті зонти, що роблять у Росії, узагалі не годні. Зонтики-напівавтомати ще більш-менш нормальні, а от з автоматичним механізмом погані. У парасолях-тростинах найчастіше ламається ручка, бо вона дерев'яна, із неї постійно випадають фіксатори. Тканина на зонтах майже не портиться, ремонтую, в основному, механічну частину. Зонти з каркасом на пластиковій основі теж псуються, бо люди після дощу їх складають і кидають де попало, від цього ламаються шпиці. Можуть ще всістися на зонт, поламати ручку. Я б дав головну пораду — вчасно просушувати зонти, щоб каркас не іржавів.
2 
1
Коментарі