Борис Коноваленко любив ловити в"юнів

Минулого вівторка справили дев"ятини по 72-річному Борису Коноваленку з села Погреби Глобинського району.

— Шість років Борис хворів. З них останні півтора майже не підводився з ліжка — заслабли ноги, почав падати зір, боліло серце, — каже його 65-річна сестра Любов Бондарчук. — Бувало, навіть кричав від болю, не впізнавав родичів.

Народився Борис Коноваленко в Погребах. Майже весь свій вік працював у рідному селі. В армії та після служби був зв"язківцем, одного часу в обслуговуванні міністерського зв"язку в Кременчуці. Потім — трактористом та комбайнером. Із дружиною Галиною Борис Терентійович познайомився теж у селі. Вона працювала на місцевій свинофермі. У подружжя народилося троє синів, які потішили п"ятьма внуками.

— Був совісним, із почуттям гумору, — продовжує Любов Бондарчук. — Із дитинства все вмів робити по господарству. Навіть стіни в хаті білив. А коли одружився, то будинок, кухню, сарай будували самотужки. Не міг всидіти без роботи, постійно щось майстрував. У юності з ополонок любив ловити в"юнів, бо влітку не було часу. На Трійцю завжди жав осоку, траву-чепчик та васильки.

×