Україна має керуватися в першу чергу своїми інтересами щодо мовного питання у законі про освіту.
Про це сказав у коментарі Gazeta.ua політолог Тарас Загородній.
"Ніхто не забороняє національним меншим вивчати їхні рідні мови. Це намагання роздути полум'я з того, чого немає. У нас розширюється питання української мови, що дозволить меншинам інтегруватися в українське суспільство. Цього не хоче Угорщина. Цього не хоче Румунія. Резолюція ПАРЄ щодо закону, а також висновки Венеціанської комісії - носять дорадчий характер. Ми не повинні виконувати усі настанови. Українцям треба позбутися бажання подобатися усім. Ми звичайно поважаємо наших сусідів. Але не зобов'язані вирощувати емігрантів", - вважає Тарас Загородній.
Іншої думки дотримується політолог Володимир Бондаренко. Вважає, що слід іти на поступки:
"Зараз ми маємо тільки Угоду про асоціацію з ЄС. А нам ще лобіювати свій вступ до Євросоюзу. Тоді буде важлива думка кожного. І нам треба покращувати стосунки з сусідніми державами. Треба йти на розумні поступки".
Ситуація не критична, є час для виважених дій, каже експер-міжнародник Василь Мірошніченко.
"Дуже багато зараз маніпуляцій з питання мови. ПАРЄ не розуміє особливості мовної проблеми в Україні. Але нам треба зберігати спокій. На мою думку варто дочекатися рішення Венеціанської комісії. І вже відповідно до нього вносити якісь правки в закон.
Так, ми можемо відмовитися виконувати ці рекомендації. Але тут варто пам'ятати, що нам ще вступати в ЄС. Тож зараз краще почекати, зважити що робити далі" - наголосив експерт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За агресивними заявами у ПАРЄ про освіту в Україні знайшли прихований підтекст
12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи засудила Верховну Раду України за зміни до мовної статті закону про освіту без попередніх консультацій із представниками національних меншин.
Коментарі