У ніч на 31 березня Верховна Рада в другому читанні ухвалила закон про відкриття ринку землі в Україні. "За" проголосували 259 народних депутатів. "Слуга народу" — 206 голосів, "Європейська солідарність" — 23, "Голос" — 13, депутатська група "Довіра" — 12, позафракційні — 5. Проти були "Опозиційна платформа — За життя", "Батьківщина" та депутатська група "За майбутнє".
Заборону на продаж землі сільськогосподарського призначення скасовують із червня 2021-го. Ще два роки діятимуть обмеження. Не продаватимуть ділянки, що перебувають у державній власності. Зможуть купувати тільки фізичні особи — не більше як 100 га. Із червня 2023-го максимальна площа в одні руки зросте до 10 тис. га. Тоді юридичні особи теж отримають право купівлі. Мінімальна ціна до 2030 року — не менша за нормативну грошову оцінку (попередньо експерти кажуть про у $2–3 тис/га. — ГПУ).
Чи варто дозволити іноземцям купувати наділи, українці вирішуватимуть на референдумі. Незалежно від його результату, заборона діятиме на землі у зоні 50 км від державного кордону.
Не зможуть купувати корпорації, власниками яких є громадяни країни-агресора — Росії. Та офшорні компанії чи невстановлені власники, що передали активи в користування іншим особам. Заборона поширюється на юридичних осіб з держав, які не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, та компанії під санкціями.
Закон передбачає пріоритетне право орендаря на купівлю. Він зможе придбати землю в розстрочку на 10 років без торгів, якщо працює на ній із 2010-го. Також може передати іншій особі своє пріоритетне право, письмово повідомивши власника.
Банки зможуть стати власниками землі, якщо ділянка дісталася їм як заставне майно за непогашеним кредитом. Такі паї фінустанови повинні продати протягом двох років.
Верховна Рада ухвалила ще низку рішень для земельної реформи. "Антирейдерський" закон автоматизує обмін інформацією між реєстром прав і земельним кадастром. Зобов'язує оцифрувати і вносити до реєстру дані з паперових носіїв, фіксувати ціни в угодах із землею. У першому читанні депутати підтримали створення електронних земельних аукціонів.
— Ідея продавати землю на початках лише фізичним особам — невдала. Бо дієвий ринок почне працювати тільки 2024 року. Доти буде надто обмежений і зарегульований. Це занизить ціну ділянок і тому шкодитиме власникам, — каже професор Київської школи економіки Олег НІВ'ЄВСЬКИЙ, 41 рік. — На тлі тимчасових обмежень виникнуть нові схеми. Корпорації найматимуть групи фізичних осіб, які купуватимуть ділянки для них. А потім за безцінь здаватимуть в оренду.
Ще один негатив — закон не враховує інтересів банків. Вони не даватимуть кредити під заставу землі. Адже її цінність буде малою, а продавати нікому, бо юридичні особи ще два роки не матимуть права на купівлю.
Чиї інтереси враховує найбільше цей закон?
— Зараз — покупців. Великих, середніх і малих. Корпорації, нехай і не матимуть одразу права офіційно придбати землю, володіють капіталом для тіньових схем. Середні та малі два роки зможуть законно купувати землю за значно нижчою ціною, ніж ринкова.
Малі фермери отримають більше можливостей конкурувати і розвиватися. Вони працюють зазвичай на своїй землі, а не на орендованій. Не могли повністю використати цей актив. Їм були недоступні кредити під заставу землі, щоб розвивати своє виробництво. У США ринок кредитування під заставу ділянок сягає 90 мільярдів доларів на рік.
Поки що іноземці не зможуть купувати землю. Які є ризики?
— Давши їм таку можливість, отримаємо збільшення конкурентності. Це підвищить цінність ділянок, що вигідно для продавців — власників наділів. Фермери з-за кордону зайдуть в український аграрний сектор із новими технологіями, досвідом і методами виробництва. Україні потрібні інвестиції. Залучення іноземців допомогло б.
Значить, країна не отримає економічного ефекту, на який очікувала?
— Зараз точно ні. До 2024‑го на землю буде малий попит. Після є шанс на економічний стрибок. Земельний ринок зможе запрацювати на повну потужність. За ним почне діяти і ринок кредитів під заставу землі. Українці нарешті отримають можливість самостійно розпоряджатися своєю власністю.
Перед запуском ринку треба прийняти ще низку законів — про земельну децентралізацію, геопросторові дані, земельні аукціони, аграрні реєстри. Створити фонд гарантування кредитів для малих виробників. Забезпечити дієвий моніторинговий механізм. Деякі з цих законопроєктів уже прийняли в першому читанні, решта — тільки зареєстровані. Всі важливі, щоб ринок працював ефективно та з меншими корупційними ризиками.
У законі немає обмежень щодо концентрації землі на рівні області, об'єднаної територіальної громади. Чому ця норма зникла?
— Її варто повернути. Встановити обмеження, що у власності однієї юридичної чи фізичної особи не може бути більше як 35 відсотків сільгоспземлі однієї ОТГ.
2 
1
Коментарі