Призначення Раїси Богатирьової секретарем Ради національної безпеки і оборони стало найкращою ілюстрацією та найлогічнішим завершенням 2007-го політичного року. На одну з найважливіших для президента Віктора Ющенка посад призначено яскраву представницю нібито ворожого бізнесового табору.
На початку року ми бачили зовсім іншого Віктора Ющенка. Влада вислизала з його рук. Здавалося, президент був остаточно знищений нахабними діями опонентів і повністю засуджений учорашніми прихильниками. Ми бачили слабкого президента, який от-от мав капітулювати. Кінцем Ющенка мала стати змова недругів і колишніх друзів. Партія регіонів із тодішніми коаліціантами за допомогою БЮТу долають його вето на суперечливий закон про Кабмін, що суттєво розширює повноваження Януковича.
На думку деяких експертів, 2007-й мав стати роком дострокових виборів президента. Іншими словами — періодом безславного спровадження Віктора Ющенка на політичну пенсію. Тоді навіть складно було уявити, що насправді 2007 рік принесе йому суттєві зміни на краще.
Попри жорсткий спротив коаліції, Олександра Мороза і біло-блакитний Майдан, Віктор Ющенко домагається дострокових виборів. Уже тоді у кулуарах ідеться про компроміс між Банковою та головним спонсором проекту Партії регіонів Рінатом Ахметовим. Саме це, кажуть, і схилило Януковича до дострокових виборів у Верховну Раду.
Найбільше голосів на виборах отримують опоненти президента. Але незважаючи на те, що Тимошенко більш ніж удвічі випереджає "Нашу Україну — Народну самооборону", золота акція та вирішальне слово залишається таки за Ющенком. Ні Янукович, ні Тимошенко не можуть сформувати без нього коаліції. Усім стає зрозуміло: для цього потрібно благословення президента. Віктор Ющенко досяг бажаного результату. Поставив у залежність від себе життєздатність Кабінету Міністрів, а відтак і виконавчої влади. Із попереднім парламентом він був лише статистом — коаліція могла обійтися без глави держави. Щоб взагалі не звертати уваги на президента, їм бракувало лише конституційної більшості.
Накази про призначення Хорошковського та Дубини були продиктовані з Банкової
Тимошенко ж досягла бажаного результату — очолила уряд — лише завдяки остаточній згоді Віктора Ющенка. Ця залежність стала особливо зрозумілою в ході тривалих коаліційних торгів та першого голосування за лідерку БЮТу. Останні кадрові призначення, особливо Валерія Хорошковського на посаду головного митника та Олега Дубини керівником "Нафтогазу", хоча й відбулися за підписом Тимошенко, свідчать — важливі кадрові рішення в уряді не відбуваються без Віктора Ющенка. Названі призначенці формально асоціюються з Гайдуком і Тарутою. Однак, наприклад, Хорошковського у деяких бізнесових схемах останнім часом пов"язували з Дмитром Фірташем, а Дубина завжди був улюбленцем Леоніда Кучми — тестя Пінчука. І Фірташа, і Пінчука Юлія Тимошенко неодноразово жорстко критикувала. До того ж із Пінчуком у прем"єрки давня й особлива неприязнь. А газові схеми "РосУкрЕнерго" Фірташа були чи не найголовнішим коником тимошенківської передвиборної риторики. Саме тому можна припускати, що доволі алогічні для Тимошенко кадрові призначення були певним компромісом із Банковою.
Отже, якщо вважати дострокові парламентські вибори та формування нової урядової коаліції подією 2007 року, слід визнати — найбільше від цього виграв Віктор Ющенко. Особливо якщо згадати оте його жалюгідне становище річної давнини. Президент зупинив наступ противника та виграв позиційний бій за право впливати на формування коаліції.
Більше того — кінець року ознаменувався початком нового етапу наступальної кампанії глави держави. Віктор Ющенко робить спроби згуртувати навколо себе бізнесово-промислові еліти. Саме це, вочевидь, стане головним напрямком президентської стратегії 2008 року. Робота триває не лише з традиційно лояльними до Віктора Ющенка групами "Приват" Ігоря Коломойського та Індустріальним союзом Донбасу Віталія Гайдука і Сергія Тарути. Останні призначення можуть свідчити, що настав період і більш інтенсивного діалогу із зятем Кучми Віктором Пінчуком. Інтрига з призначенням Раїси Богатирьової секретарем РНБО, незалежно від остаточного результату цього кроку, засвідчила: Ющенко розпочав із Януковичем боротьбу за найбагатшого українського бізнесмена Ріната Ахметова. Попереду, мабуть, ще робота з промисловим лобі Партії регіонів, партгоспелітою радянського періоду: Валентином Ландиком, В"ячеславом Богуслаєвим, Юхимом Звягільським, Володимиром Рибаком та іншими.
Попри очевидну непопулярність таких кроків серед помаранчевого електорату, у такий спосіб Віктор Ющенко намагається наростити фінансові та адміністративно-організаційні м"язи для участі в наступних президентських виборах. Президент почав боротьбу на полі свого головного ідеологічного опонента — Віктора Януковича. У випадку успішного походу за східноукраїнськими елітами, для Ющенка залишаться тільки дві перепони — Юлія Тимошенко та низький особистий рейтинг. У такій ситуації слід буде лише задовольнити амбіції та апетити тимошенківських бізнесменів. А недостатня підтримка виборців компенсується загальнодержавною підтримкою еліт. Так, як це було 1999 року з Леонідом Кучмою.
3 
1
Коментарі