58-річному Борисові Тарасюку майже два роки доводилося поєднувати непоєднуване. Після помаранчевої революції він удруге очолив Міністерство закордонних справ. При тому, що вже три роки очолював Народний рух — партію, яка ще з часів свого заснування мало симпатизувала найпроблемнішому сусідові України — Росії. Тому в закликах Тарасюка-міністра вивести Чорноморський флот із Севастополя і в забороні з"являтися в Україні Затуліну та Жириновському Москва відразу впізнала Тарасюка-"рухівця". Незважаючи на те що його мама — сибірячка, ярлик "русофоба" відразу прилип до міністра. В уряді Януковича — симпатика Росії він протримався кілька місяців.
Головним прагненням Тарасюка-міністра було наближення до Євросоюзу. Хоча відвідувачі МЗС підсміювалися над його радянським інтер"єром і запахом туалету в коридорах.
Зараз основне робоче місце Бориса Івановича — офіс Руху в центрі столиці, у будинку, який звів архітектор Владислав Городецький. Облуплені стіни коридорів, старі немиті двері. Проте тут туалет доглянутий.
Студентського віку працівниця прес-служби хвилюється: ніяк не відчиняються двері до кабінету головного рухівця — їх заклинило. Просить не запитувати про Поживанова. Того саме місяць тому зі скандалом виключили з партії.
З допомогою когось зі співробітників двері таки відчинилися. Борис Іванович саме розмовляє по телефону. Рукою показує, щоб сідали за стіл для гостей. Кладе слухавку, бере блокнот і ручку, сідає до нас.
Розмову починає з розповіді про "Рух — Українську правицю". Її утворили три партії: Народний рух, Українська республіканська партія "Собор" та Українська народна партія. Остання відкололася від Народного руху 1999 року. Юрій Костенко очолював цей процес і є лідером УНП дотепер. Водночас із початку 2005-го в Тарасюка та Костенка є спільний онук Іван. Адже донька Тарасюка Богдана і син Костенка Ростислав — одружені.
Які у вас плани щодо створення виборчого блоку?
— Ми продовжуємо переговори з "Народним союзом "Наша Україна" та "Народною самообороною", — каже він. — Залежно від результатів будуть прийматися остаточні рішення на з"їздах.
Тарасюк розповідає, що Рух має дві можливості походу на вибори: перша — у складі "Української правиці" з можливим розширенням, а друга — у ширшому об"єднанні з "Нашою Україною".
На скільки відсотків розраховує на виборах НРУ?
— Щодо квоти "Правиці", ми маємо свої обґрунтовані амбіції — це приблизно третина списку блоку з "Нашою Україною" та "Народною самообороною". Права ідеологія недостатньо представлена в парламенті. Її треба повертати.
Амбіції Руху Борис Іванович підтверджує соціологією. Чомусь аж за лютий. Мовляв, тоді "Правиці" нараховували 3,8%. А останні прогнози, які коливаються у межах 0,5%, на думку Тарасюка, замовні.
Ходили чутки, що після вашої відставки з посади міністра Юлія Тимошенко запрошувала вас у БЮТ. Чи була така пропозиція та чому ви відмовилися?
Тарасюк слухає, киваючи головою. Щось записує в блокнот, а потім каже:
— Неправдою є те, що НРУ збирався піти усім складом до БЮТу. Правдою є те, що НРУ ще торік восени виступав за об"єднання опозиційних сил у парламенті, — постукує ручкою по столі в такт відповіді.
А пропозиція від Тимошенко таки була?
— Яка пропозиція? — обурюється й на кілька секунд замовкає. Тоді продовжує: — Такі варіанти розглядалися в центральному проводі НРУ і не відкидалися. Але гору взяла ідея створення "Правиці". Так що цей варіант відкладений. Особливо після того, як ми разом з Юрієм Костенком запропонували Тимошенко та Кириленку створення широкої коаліції демократичних сил. На жаль, ця ідея не була підтримана БЮТом. І зараз немає потреби говорити про входження НРУ в БЮТ.
Донька Тарасюка Богдана і син Костенка Ростислав — одружені
Ваша відставка послабила чи посилила ваш особистий імідж та імідж вашої політичної сили?
— Відставка і все, що їй передувало, привели до зростання мого особистого політичного рейтингу та опосередковано — рейтингу НРУ. Ця відставка була першим сигналом з боку коаліції, у який спосіб вони збираються наступати на конституційні повноваження президента.
Із психологічної точки зору, яка відставка була важчою — перша чи друга?
— Перша відставка відбулася без моєї волі. Друга — за моєю волею. У цьому і є відмінність.
Чи маєте надію посісти місце міністра закордонних справ утретє?
— Я не виключаю цього. У мене є запас і віковий, і фаховий.
Раніше ви досить критично висловлювалися щодо призначення керівником МЗС Арсенія Яценюка. Як оцінюєте тепер його роботу?
— Ми ніколи не були опонентами. Але я стверджував, що робота в МЗС — це специфічна діяльність, яка вимагає професійної підготовки та досвіду. Цього в Яценюка немає. Але за два місяці роботи оцінку його діяльності давати рано.
На минулих парламентських виборах ви були прихильником широкої коаліції між "Нашою Україною" та Партією регіонів. Чи змінили свою думку?
— Не змінюють своєї думки лише дурні, — відказує Тарасюк і кладе руки на стіл. — Після того як ми побачили в конкретних діях цю правлячу кризову коаліцію, я втратив будь-яку надію на те, що з ними можна будувати Україну. Я не бачу себе разом з Народним рухом у такій коаліції.
З Януковичем важко було працювати? Були ж закриті наради, зустрічі...
— З усіх прем"єрів та урядів, у яких мені довелося працювати, найнекомфортніша та найнеприємніша ситуація була в уряді Януковича. А я працював у п"ятьох урядах. Такої табірної дисципліни, яку намагався запровадити Янукович, я не сприймаю. Не можна було заперечити, сказати слово проти. Якщо ти висловлюєш позицію іншу від його, то ти "ворог народу". А я з самого початку відстоював інтереси та позицію президента, тож перетворився на ворога. Для цього уряду та прем"єра характерна не відкрита дискусія й повага, а авторитаризм у чистому вигляді. Я побачив, що ці люди виглядають як зайченята перед удавом. Тільки ось так не стоять, — складає перед собою руки.
У вас є рецепт, як тренувати нерви у психологічно важких ситуаціях?
— Тут гени грають свою роль, — усміхається. — Я ніколи не давав приводу, щоб хтось мене звинуватив, що я нервовий. Це не означає, що всередині не клекотало, але це залежить від здатності людини опановувати себе. Це роки тренувань. Ще в молодості я заклав базу під своє здоров"я, займаючись спортом — плаванням, спортивною гімнастикою, важкою атлетикою, настільним тенісом. Зараз до спортзали не заходжу, але щоденну зарядку роблю. І сон — маю непогану звичку міцно спати.
Ви це приміщення винаймаєте?
— Орендуємо.
Про те, скільки коштує винайм такого будинку в центрі Києва, голова Руху не каже. Згадує, що будівлю взяли в оренду ще за часів В"ячеслава Чорновола.
— У нас є його кабінет-музей, — хвалиться.
Потім розповідає, що цей будинок історичний, і додає:
— У ньому помер Столипін.
Сестра В"ячеслава Чорновола Валентина коротко провела нас по музею. У двох невеликих кімнатах з комином помістилася розповідь про життя Чорновола та колишню славу Руху.
1949, 1 січня — Борис Тарасюк народився в Дзержинську на Житомирщині
1975 — закінчив Київський університет ім. Т. Шевченка
1975 — аташе МЗС УРСР
1981 — другий секретар постійного представництва України при ООН у Нью-Йорку
1994 — перший заступник міністра закордонних справ
1995 — надзвичайний і повноважний посол України в Бельгії, Нідерландах і Люксембурзі
1997 — глава місії України при НАТО
1998 — міністр закордонних справ
2002 — за квотою партії "Реформи і порядок" обраний народним депутатом від Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна"
2003 — голова Народного руху України
2005 — міністр закордонних справ
2007 — звільнений з посади міністра
Одружений, має двох доньок та сина
7 
35413
Коментарі
5