Через ситуацію на Донбасі загострилися хронічні хвороби силових органів України. Тож без глибинної реформи армії та міліції рухатися далі неможливо. І перше, що потрібно зробити, — зменшити кількість правоохоронців та видатки на них. Натомість збільшити фінансування війська.
Те, що армія в Україні була незаслужено обділена, має причину. Керівники держави довгий час вважали, що оборона — це щось примарне. Тому державна політика дозволяла відмовитися від ядерного потенціалу та роками утримуватися від участі у військових блоках. Питання про вступ до НАТО не вдалося порушити на державному рівні навіть за часів президентства Віктора Ющенка та прем'єрства Юлії Тимошенко.
Тепер, коли ми зіштовхнулися з військовою агресію, ніколи ставити подібні запитання та з'ясовувати, хто винен. Потрібно діяти. І, насамперед, розпочати з ретельної люстрації у силових структурах. Варто подивитися на досвід Грузії, що за короткі терміни провела ефективну реформу правоохоронних органів. Замінили близько 90% особового складу правоохоронців. Відкрили єдиний сервісний центр усіх адміністративних послуг МВС, а за співробітниками встановили жорсткий контроль. Вочевидь, це пішло на користь державі. Не дивно, що сьогодні своїм правоохоронцям довіряють 85% громадян Грузії.
Автор грузинської адміністративної реформи Георгій Вашадзе розповідав, чому правоохоронна сфера в Україні так повільно реформується:
— По-перше, є проріхи у законодавстві. По-друге, заважає бюрократія в усіх процесах. По-третє, одна реформа тягне за собою інші, і не знаєш, за що перше братися. Наприклад, якщо брати Генпрокуратуру, то тут потрібно ліквідувати загальний нагляд, який триває з радянських часів. То ж давайте візьмемо і зробимо це зараз.
Вашадзе наголошує, що робити це потрібно швидко. Якщо виписувати поправки до законів, то дискусія затягнеться на роки. Успіх грузинської реформи — у швидких маленьких кроках, що складалися у великі глобальні зміни.
Україна теж має перейняти грузинський досвід. Адже за часів Януковича на 100 тис. населення припадало близько 800 міліціонерів. Тоді як за стандартами ООН, достатньо 300 поліцейських на 100 тис. населення.
Крім того, у правоохоронних структурах дублюються функції цілих підрозділів. Зрозуміло, чому це сталося: після перемоги Януковича потрібно було розставити на "жирні" посади своїх хлопців. Оскільки місць було обмаль, а охочих — багато, у правоохоронних структурах почали створювати штучні посади. Звісно, офіцерські. Вони нікому не потрібні, надумані, але висмоктують значні бюджетні кошти.
Нині політики форсують реформу силових структур. На думку лідера "Свободи" 45-річного Олега Тягнибока, видатки на міліцію можна суттєво скоротити. Та й, власне, оптимізувати кількісний склад правоохоронних структур. Адже не секрет, що на кожного "опера", який реально працює та ловить бандитів, у структурах МВС є ще з десяток "керівників", які протирають штани у кабінетах, але отримують за це зарплату.
— Сьогодні МВС — це місце для працевлаштування силовиків і не більш того, — переконує Тягнибок. — Але ж міліція — це люди, які мусять бути елітою держави, на кого можна розраховувати і довіряти. То ж мало тільки замінити вивіски на відділеннях — з міліції на поліцію, як дехто пропонує. Потрібна справжня, радикальна реформа, а не "косметичний ремонт".
Він наголошує, що згідно з проектами бюджетів за останні роки, фінансування армії та Міноборони скорочувалося. Піком цього став бюджет на 2014 рік: тодішній уряд під керівництвом Азарова скоротив видатки на Міноборони до 14,5 млрд грн, тоді як фінансування Міністерства внутрішніх справ збільшилося до 18,4 млрд грн.
"Свобода" пропонує щонайменше втричі збільшити видатки на українську армію. Олег Тягнибок вважає, що фінансування Збройних сил має бути не менш як 5% ВВП держави. І гроші потрібно виділити не лише на закупівлю озброєння, але й на соціальне забезпечення військовослужбовців. Зокрема, на придбання для них житла.
2 
1
Коментарі