— Яник нас цинічно продав, Путін свого добився. Не зміг залякати, то знайшов його слабке місце — гроші, — запалює люльку 54-річний Василь Федченко. Сидить із трьома козаками біля литавр, що встановили на барикаді біля Головпоштамту. 18 грудня на столичному Майдані люди обговорюють вівторковий візит президента Віктора Януковича до Москви. Росія дає Україні кредит $15 млрд та знижку на газ.
Василь Васильович у високій шапці-бурці зі знаком українського козацтва. Говорить повільно, у паузах тягне люльку.
— Не до добра ті поїздки до москалів і їхні гроші. Хмельницький тоже з москалями яшкався, то на 400 років до них у раби попали, — продовжує Федченко.
У середу в обід у наметовому містечку в центрі Києва — близько семи тисяч людей. Більшість зайняті — чергують на кухні, охороняють барикади, носять дрова. Решта під сценою слухають музику й виступи громадських діячів та активістів.
— Да он себе финансовую подушку сделал. Если к Новому году придется куда-то тикать, то деньги есть — Путин дал, — розповідає власну версію харків'янин 23-річний Валентин. Курить біля підземного переходу з боку "йолки". — У нас в городе сейчас, наверное, праздник — многие ненавидят Евромайдан. Думают, что Украина стала на верный путь. Фиг там, еще хуже жить станем. Я экономист по образованию. Деньги от России — это простой кредит под 5 процентов годовых. А кредит, который давал МВФ, — под гарантию конкретных реформ: в банковском секторе и в энергетической сфере. Мы вместо того, чтобы навести в этих отраслях порядок, просто взяли деньги.
Підходить високий чоловік у потертій куртці й шапці з двома оленями.
— Ви розмовляєте англійською? Можете пояснити, чого тут люди зібралися? — питає грек 50-річний Гектор Пастос. Він — моряк, у Києві проїздом — повертається з Норвегії.
Пояснюємо.
— Мені важко зрозуміти, чому ви так прагнете до Євросоюзу. Ми хочемо тікати звідти. Там повна ж...па, — каже англійською. Останнє слово вставляє російською. — Німеччина, Франція — це Євросоюз. А Греція, Португалія, Болгарія — це не Союз, це трагедія. Грошей нема, роботи нема.
Біля Будинку профспілок троє жінок, загорнувшись у прапори, слухають виступ лідера партії "Свобода" Олега Тягнибока. Той називає підписані Януковичем угоди державною зрадою.
— Та знижка на газ мені нічим не поможе. Хіба я менше платитиму по щотчику? Як було 300 рублів у місяць, так і буде, — каже жінка з прапором із написом "Самбір" — це райцентр на Львівщині.
— Нада скидати їх всіх із трону і міняти. Головне — вистояти. А то вчора всі з опущеними головами ходили. Стояли, мерзли тут, а те падло поїхало в Москву і все спортило. Але будемо стояти дальше — пока він не піде і не забере своїх "професіоналів".
Біля стели Незалежності п'ють чай двоє чоловіків у військових бушлатах. Сидять на саморобній лаві біля намету з написом "Глухів" — місто у Сумській області.
— Ну теперь точно мы никуда не разойдемся. Янык сделал свой выбор — Российская Федерация. Теперь наш черед показать, куда надо идти Украине. Антимайдан, наверное, радуется — все, как хотели они, — кидає до бочки стаканчик колишній військовий 40-річний Веніамін.
4 
1
Коментарі
5