— У нас в кабінеті журналісти встановлювали камери, щоб подивитися, до котрої години працює президент. Ми вже йдемо додому, а в нього ще світиться, — вдягає куртку в коридорі 30-річний Віталій Шабунін, голова правління "Центру протидії корупції". Офіс розташований на вул. Лютеранській. Це за 50 м від Адміністрації президента. З вікна видно Будинок з химерами.
— У мене запланована зустріч неподалік у кав'ярні. Давайте підемо туди, щоб було більше часу поговорити, — cідає за кермо чорного "Мітсубісі". Їдемо кілька хвилини до кафе "На Стрітенській".
Які зараз масштаби корупції?
— Корупційні схеми стають витонченіші. За Януковича вона була ключовим завданням державної політики. Він перетворив усі державні органи на пилосос по збору грошей. Їх слухняно передавали нагору. Це руйнувало державу. Не можна одночасно охороняти право і займатися бандитизмом. Щось одне не працює. Міліція не може ловити злочинців і разом з ними очолювати наркотрафік. Прокуратура не може карати чиновників за економічні злочини й одночасно віджимати бізнес у їхніх конкурентів. Добре, що відбулася Революція гідності. Інакше Україна не протягнула б більше року. Мали б банкрутство і розвал. Після Майдану був шанс усе швидко поміняти. Але ми його втратили. Так було й після помаранчевої революції. Коли стало очевидно, що правила гри залишаються — все пішло по-старому.
Де працюють старі схеми?
— На держзакупівлях, у міліції, Генпрокуратурі. Раніше даїшник мав віддавати начальнику добові від хабарів. Це 100 гривень. Частина лишалася керівництву, а решта йшло нагору. Зараз піраміда розсипалася. Проте окремі елементи системи є.
Де крадуть найбільше?
— Як і в усі часи, на держзакупівлях, митниці. За Януковича з бюджету крали 45 мільярдів гривень на рік. Зараз, за нашими спостереженнями — десь на третину менше. Приблизно стільки ж бюджет недоотримує з митниці. Найкорупційніший у цій сфері Одеський порт.
Про боротьбу з корупцією кажуть усі: президент, прем'єр-міністр, генпрокурор. Чому немає зрушень на краще?
— Вони розуміють: або змінять країну, або їх винесуть. Сьогоднішні політичні еліти кращі за попередників. Проте мислення й цілі залишилися старі. Обіцяли покарати корупціонерів із "сім'ї" Януковича. Але тим вдалося домовитися з Генпрокуратурою по своїх справах. Оточенню Януковича дозволили виїхати з країни й дали можливість переоформити власність в Україні.
Як ламати корумповану систему, що проїла всю владу?
— Боротьба з корупцією — це попередження і покарання. Якщо немає останнього, то попередження не діє. Треба саджати тих, хто керує схемами. Інакше, залишаючись працювати в державному апараті, через три тижні вони придумають дві інші схеми. Всі реєстри й декларації відкриті. Суспільство бачить, хто і скільки краде. Наприклад, з'явився у прокурора величезний будинок — одразу питання: звідки? Журналісти проводять розслідування й пишуть про це. Далі — прокуратура або державний відповідний орган його саджає. Поки цього немає — все інше не діє.
Чому Генеральна прокуратура така беззуба?
— У нас її немає. Генпрокуратуру треба повністю реформувати. Є три елементи покарання — судове слідство, прокурорський нагляд, суд. В Україні немає жодного з цих елементів. Маємо псевдодержавні утворення, що не працюють. Наприклад, Генеральна прокуратура, Міністерство внутрішніх справ і Служба безпеки займаються досудовим слідством. Усі — корумповані, непрацюючі органи, принаймні у сфері боротьби з корупцією. Тому створюємо Антикорупційне бюро.
Що це за орган?
— Це ключовий слідчо-оперативний орган. Такий, як МВС чи СБУ. В ньому працюватимуть 700 людей. Слідчих учитимуть найкращі фахівці світу. Американці та британці вже готові це робити. Працівникам дадуть доступ до всіх ключових баз. Бюро займатиметься досудовим слідством у корупційних злочинах високопосадовців. Це міністри, депутати, голови адміністрацій, прокурори. Орган боротиметься винятково з вищою корупцією. Добре, що інституція створюється з нуля. Нині обирають директора Антикорупційного бюро. Вперше в історії України конкурс на посаду керівника державної інституції такої ваги відбувається публічно. За найкращих розкладів, бюро запрацює зимою — через рік.
А система?
— Якщо прокуратуру не реформують, то система не запрацює.
Що для цього потрібно робити?
— Повернути відповідальність. Кримінальні провадження щодо злочинів колишньої влади провалені, список санкцій проти них у Європі майже зняли, а генпрокурор Ярема — на місці.
З березня "Центр протидії корупції" та інші активісти змушували відкривати кримінальні провадження. Працювали зі слідчими. Писали заяви про злочини. Проте прокуратура їх не брала до уваги. Наприкінці листопада стало відомо, що немає підозр навіть по половині проваджень. Порошенко зрозумів: це набуде розголосу на міжнародному рівні. Тоді прокуратура за три тижні грудня зробила більше, ніж за півроку. Підозру Портнову винесли 23 грудня, Іванющенку — 29 грудня. Де вони були раніше? За зволікання занесли чималі суми. Тому чекали, поки адвокати цих осіб доб'ються повернення активів. І це їм майже вдалося.
Кому заносили хабарі?
— Справу розслідує слідчий. Прокурор здійснює процесуальне керівництво слідства. Не могли будь-які рішення у цих справах прийняти без відома генпрокурора. Якщо Ярема не знав, що його "розводять" по основних корупційних справах країни, то навіщо нам такий генпрокурор?
Скільки треба посадити корупціонерів, щоб інші чиновники зменшили свої апетити?
— Якщо й далі нікого не ув'язнюватимемо, то буде тільки гірше. Доки немає страху, доти корупція — це дуже вигідний бізнес. Інвестиції мінімальні, а прибуток — максимальний і швидкий. Тому треба когось посадити, щоб з'явився страх. Краще, щоб сів один міністр, ніж три керівники департаментів. Ефективніше ув'язнити одного керівника районного суду, ніж двох простих суддів. Сьогодні максимальне покарання за очевидні факти корупції — це звільнення. Прекрасно, украв 5 мільйонів і всього-на-всього залишився без роботи.
З кого почати садити за ґрати?
— Треба пересадити половину Печерського районного суду в Києві. Там фактично йдуть усі топ-розслідування. Часто через тих суддів блокується слідство.
Скільки терпітиме суспільство ігнорування однієї з ключових вимог Майдану — боротьби з корупцією?
— Часу немає. З таким ставленням влади до боротьби з корупцією країни цього року може вже не бути. Причому знищить її не Росія, а відсутність реформ. Не можна перемогти в зовнішній війні, коли корупція з'їдає ключове — ресурс для війни й довіру до влади.
Як боротися з олігархами?
— Зараз гостро стоїть питання: хто очолить Антимонопольний комітет? Теперішній вже рік виконує обов'язки. Обрання керівника цього відомства стане сигналом для суспільства — чи бажає влада хоч щось робити з олігархами. Вчора озвучили прізвище Іванчука (Андрій Іванчук — народний депутат від "Народного фронту", давній приятель прем'єр-міністра Арсенія Яценюка. — "ГПУ"). Це на голову не налазить. Він — із бізнесу й з власним великим бізнесом. Має свої інтереси. Як така людина може очолити Антимонопольний комітет?
750 звернень про корупцію та злочини посадовців Віталій Шабунін з колегами написав до правоохоронних органів за останні 2,5 року.
Не потрапив до парламенту
Віталій Шабунін народився в Рівному. 2004 року другокурсником, під час помаранчевої революції, був одним з організаторів мітингів у місті. Закінчив тамтешній Інститут слов'янознавства.
У 22 роки став депутатом Рівненської міської ради. 2008-го переїхав до Києва. Влаштувався консультантом у громадянську мережу "Опора", що наглядає за виборами. Був помічником народного депутата Лесі Оробець. 2012-го створив "Центр протидії корупції".
Торік балотувався до парламенту. Йшов п'ятим у списку "Громадянської позиції" Анатолія Гриценка. До Верховної Ради партія не потрапила.
Дружина 27-річна Олена очолює громадську організацію "Сімейний клуб".
3 
1
Коментарі
7