Пʼятниця, 15 березня 2019 05:25

"Тарифні обіцянки — це паразитування на бідності. Державу треба міняти на рівні фундаменту"

Автор: ОЛЕКСАНДР КОСАРЄВ
   Роман Безсмертний закінчив Київський педагогічний інститут ім. Михайла Драгоманова, за фахом — учитель історії. Має науковий ступінь кандидата політичних наук. Був народним депутатом чотирьох скликань. Один з авторів Конституції України 1996 року. П’ять років — представник президента Леоніда Кучми у Верховній Раді. Працював на посадах віце-прем’єра, заступника глави Адміністрації президента Віктора Ющенка. У 2010–2011 роках — посол у Білорусі. Представляв Україну в політичній підгрупі на переговорах у Мінську. У січні цьогоріч створив партію ”РУХ +380”. Балотується у президенти
Роман Безсмертний закінчив Київський педагогічний інститут ім. Михайла Драгоманова, за фахом — учитель історії. Має науковий ступінь кандидата політичних наук. Був народним депутатом чотирьох скликань. Один з авторів Конституції України 1996 року. П’ять років — представник президента Леоніда Кучми у Верховній Раді. Працював на посадах віце-прем’єра, заступника глави Адміністрації президента Віктора Ющенка. У 2010–2011 роках — посол у Білорусі. Представляв Україну в політичній підгрупі на переговорах у Мінську. У січні цьогоріч створив партію ”РУХ +380”. Балотується у президенти

— Знаєте, чому оборонний бюджет розікрали на сотні мільйонів гривень? Тому що державна машина вибудувана так, що ніхто у владі не несе відповідальності за це мародерство. Почитайте законодавство про Укроборонпром. Майном і грошима розпоряджається Кабмін, кадрова політика — в руках президента. Я питаю у Кабміну — ви як контролюєте використання бюджетних коштів? А там не розуміють, що вони винні так само, як ті, хто розкрадав. Треба міняти систему управління. Проводити шокову терапію, бо інакше розвалимося по частинах, — каже кандидат у президенти 53-річний Роман Безсмертний.

На столі перед ним — проект Конституційного акта на 74 сторінки. Півроку тому ініціював написання документа. Робочу групу з підготовки очолив конституціоналіст Володимир Шаповал.

Деякі кандидати у президенти пропонують і вже створили проекти нової Конституції. Ви ж підготували Конституційний акт. Що це за документ?

— Конституція, за якою живе Україна, є нелегітимною. Згадайте, як за неї голосували в останній редакції. Це був буремний день 22 лютого 2014 року (називають днем повалення режиму Януковича, який напередодні втік з країни. Верховна Рада постановою відновила дію Конституції 2004 року. — ГПУ). У залі — трохи більше 200 депутатів, а проголосували 325. Якщо зараз хтось звернеться до Конституційного суду, країна опиниться у неприємній ситуації. Основний закон має бути ухвалений у легітимний спосіб. А до того — потрібен перехідний документ.

У Конституційному акті виписані правила організації держави в перехідний період. Дозволяє розробити та запровадити нову Конституцію. Його завдання — перезапустити державний організм. Бо він на межі розпаду. Кожна інституція, кожна частина цього організму настільки постраждала від хвороби, що без реанімації не обійтися.

Конституційний акт визначає, що на час його дії президент стає головою виконавчої влади — призначає прем'єра і міністрів. Щось подібне до узурпації влади.

— Це не так. Ідеться про єдність виконавчої влади. Сьогодні в країні існує два уряди: один на Грушевського (на цій вулиці розташований Кабінет міністрів. — ГПУ), другий — на Банковій (там працює Адміністрація президента. — ГПУ). І виходить, як у ситуації з Укроборонпромом — кивають одне на одного. А відповідального за злочин немає. Пора закінчувати з цією двоголовістю, вона загрожує українській державності.

На час перехідного періоду президент має взяти на себе всю відповідальність і привести країну до нової моделі.

Суспільство сприйме таку модель?

— Для цього існує еліта. За великим рахунком суспільству не треба до коми вникати у текст Конституційного акта. Суспільство має замовляти політику. Воно каже — хочемо жити щасливо в багатій державі. Завдання лідерів нації — сформулювати відповіді.

Важко уявити істеблішмент, який пояснюватиме це людям.

— Українська еліта сьогодні дрібна. Перебуває в напівсплячому стані. Тим важливіше будити її, штовхати, підганяти такими документами, як Конституційний акт. Якщо цього не робити, Майдан підганятиме. У нас вибір невеликий — або ми що десять років штурхатимемо еліту через Майдан, або шляхом прийняття таких документів пояснюватимемо що, коли, кому і як робити. Це своєрідний мотиватор.

Але українці краще реагують на обіцянки політиків про зниження тарифів і підвищення пенсій. Кажете, суспільство має замовляти політику. А людина не розуміє, що це їй дасть.

— Тарифні і пенсійні обіцянки кандидатів — це паразитування на бідності і незнанні людей. Хіба вам, українці, не зрозуміло, що такі обіцянки неможливо виконати? Вони не дають відповіді на питання, як побороти злидні. І потім п'ять років доведеться розплачуватися за те, що повірили в цю брехню. А політики, які її озвучують, кидають людям цей примітив, як пластмасову кістку для собаки. Це гра на емоціях, а не на розумі.

Нам треба міняти все на рівні фундаменту. Перезасновувати державу. Що отримає від цього людина? А ви відкрийте чинну Конституцію: лише четверта частина стосується людини, все решта — про органи влади. Людина виживає, а державні інститути займаються самозабезпеченням. Наше завдання — організувати владу під потреби людини.

Конституційний акт — місток до Основного закону з людським обличчям. Він стане фундаментом для побудови іншої моделі виконавчої влади, іншого парламентаризму, іншого місцевого самоврядування.

Яким ви бачите цей перехідний період і чи готові стати перехідним президентом для України?

— Верховна Рада має ухвалити Конституційний акт. Далі парламент спільно з президентом утворюють Конституційну комісію з підготовки нового Основного закону. Важлива спільна робота у трикутнику "парламент — президент — громадськість". Проект нової Конституції має пройти громадське обговорення протягом півроку. Після цього Рада приймає Конституцію, а остаточно документ затверджується на Всеукраїнському референдумі.

Роль президента надважлива, бо він має організувати процес і вести за собою суспільство. Я готовий брати на себе цю відповідальність. Хочете називати главу держави на цей час "перехідним" президентом — будь ласка.

По тій процедурі, яку ви описали, виникає сумнів, що нинішній парламент і навіть наступний ухвалить Конституційний акт. Як переконати депутатів?

— Є два способи. Перший — це пряник. Другий — батіг. Третього світ не придумав. Тому або це буде зроблене, або ми й надалі розвалюватимемося по частинах.

Розповім, як готувалася Конституція 1996 року. Я тоді був молодим депутатом і брав участь у її розробці.

З листопада 1995-го в парламенті був проект Конституції. Але над ним не працювали. У лютому наступного року з ініціативи академіка Ігоря Юхновського, без відповідного рішення Ради, була створена робоча група. Вона не мала жодного статусу. До неї входили В'ячеслав Чорновіл, Віктор Мусіяка, Вадим Гетьман, Олександр Лавринович, я та інші депутати. Ми клято працювали. І вже на кінець травня вийшли на готовий документ. Коли у Верховній Раді дійшла справа до того, що потрібно приймати Основний закон, саме цей проект став визначальним. Ось чому так важливо проявляти ініціативу, навіть якщо шанси здаються примарними.

Я впевнений, що Конституційний акт буде прий­нятий. Бо це єдиний правильний шлях до нової Конституції і перезаснування держави, головною цінністю якої стане людина.

Головою робочої групи з написання Конституційного акта ви обрали Володимира Шаповала. Чому саме його?

— Це один з найкращих українських конституціоналістів. Він добре знає правову матерію і глибоко розуміє весь процес. Наші з Володимиром Миколайовичем погляди на інституційну побудову держави збігаються майже на сто відсотків.

Зараз ви читаєте новину «"Тарифні обіцянки — це паразитування на бідності. Державу треба міняти на рівні фундаменту"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода