— Там було непорозуміння. Деякі політичні сили внесли смуту, дезінформували депутатів. Сьогодні ми на фракції обговорили і виявили, що це була інформаційна спецоперація, — каже у кулуарах Верховної Ради голова фракції "Слуга народу" 40-річний Давид Арахамія 20 вересня.
Напередодні Верховна Рада відправила на повторне друге читання законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства". Його подав президент Володимир Зеленський.
Пропонувалося дозволити прослуховування Національному антикорупційному бюро та Державному бюро розслідувань. І проводити обшуки у народних депутатів без згоди Верховної Ради. Скасувати "поправки Лозового" (зміни до Кримінального процесуального кодексу, ухвалені у жовтні 2017-го. Ініціатором був нардеп попереднього скликання від Радикальної партії Олега Ляшка Андрій Лозовий. — ГПУ), якими обмежено терміни розслідування: тяжкі злочини правоохоронці мали розслідувати протягом 18 місяців, середньої тяжкості — 12, кримінальний проступок — півроку. У разі нерозкриття злочину в ці терміни кримінальне провадження треба було закрити.
Перед цим голова Верховної Ради Дмитро Разумков двічі зупиняв голосування. "За" проголосували 196 народних обранців, за мінімально необхідних 226 голосів. Не підтримали рішення 44 нардепи зі "Слуги народу".
— Частина "слуг" хотіли вийти з-під контролю Офісу президента. Не хочуть нагляду. Тому не дали голоси на користь прослушки, — каже політолог 66-річний Віктор Небоженко. — Такі збої будуть і в подальшому. Але розколу немає. По законопроектах, які не стосуватимуться їхньої особистої безпеки, голосуватимуть більш згуртовано.
Офіс президента не налагодив систему управління депутатами. Звідси така реакція на Банковій, яка випливла у ЗМІ (після провалу голосування керівник Офісу президента Андрій Богдан кричав: "Нафіг їх усіх розпустити! Що це за розводняк?!". Його втихомирював президент, за інформацією сайта "Українська правда". — ГПУ).
Прослуховувати можливо і зараз, але треба мати залізні юридичні підстави. А так — з'являється можливість слухати за власним бажанням.
Зеленський хоче мати керовану більшість. Для цього й потрібні такі важелі тиску. Інакше доведеться щотижня персонально збирати народних депутатів і пояснювати їм зміст законопроектів. Президент хотів зробити депутатів і своєї партії, і решти фракцій більш "чутливими" до його цілей.
— Провал голосування стався не вперше. Позаминулого тижня таке було кілька разів. Більш як два десятки депутатів зі "Слуги народу" не голосували за законопроекти. Наприклад, щодо десовєтизації законів (12 вересня Рада відмовилася скасувати дію радянських законів на території України. — ГПУ), — говорить політолог Володимир Фесенко, 60 років.
— Хотіли дати можливість використовувати прослушку антикорупційним органам. По суті, законопроект правильний. Це продовження процесу, коли народні обранці урівнюються за правами із пересічними громадянами. Бо це ж абсурд — щоби провести розслідування по депутатах, треба взяти дозвіл у Верховної Ради. Це руйнує всю роботу правоохоронців.
Та частина представників президентської партії злякалися. Мабуть, є за що. Крім того, на некомпетентних у політиці можуть впливати, зокрема, поза парламентом. За це фракція й "розплачується".
Говорити про розкол зарано. Не вимальовуються групи впливу. Є депутати, що пов'язані з Коломойським. Деякі з них проголосували, деякі — ні. Коли треба, всіх мобілізовують. Інша проблема — спілкування всередині фракції. Пресловуті чати (засіб для швидкого обміну повідомленнями. — ГПУ) не сприяють обговоренню. Навпаки — поширюють чутки і внутрішній безлад.
Поки у Зеленського високий рейтинг, у його оточенні зберігатиметься єдність, жодних розколів у "Слузі народу" не буде. Хіба що перекуповування деяких депутатів.
8 
35413
Коментарі