Протестувальники в неділю звільнили захоплені адміністративні будівлі в Києві та регіонах. Розблокували столичну вул. Грушевського. В обмін на це Генпрокуратура пообіцяла протягом місяця випустити всіх затриманих активістів і закрити проти них кримінальні справи. Що від цього виграє кожна зі сторін, розповідає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.
Чому опозиція два тижні говорила, що закон про амністію — це закон "сомалійських піратів", а за день до закінчення його дії — 16 лютого, звільнила адмінбудівлі?
— Опозиція побачила, що влада хоче взяти паузу, бо двотижневого перемир'я виявилося мало. Потрібно розблоковувати ситуації в центрі Києва. Бо з одного боку стояв озброєний "Беркут", а з другого — самоозброєні представники Майдану та радикали. Влада теж почала розуміти, що ситуація почала виходити з-під контролю в усіх. Якби не розблокували адмінбудівлі, вулицю Грушевського, то закон про амністію не набув би чинності, було б нове загострення протистояння. Цього не хотіли ні влада, ні опозиція. Опозиція не хотіла — бо в цих умовах гору взяли б радикали, а це дискредитувало б Майдан.
Якщо влада взяла передишку, коли може відкритися друге дихання?
— Сьогодні ніхто не готовий іти на лобове зіткнення, на нове протистояння. У влади недостатньо сил, аби задавити протест. Але вона не така слабка, щоб поступитися. Опозиція не настільки сильна, щоб дотиснути Януковича. Але й не така слабка, щоб здатися, розпиляти чи здати Майдан. Він залишається її козирем. Майдан — це ресурс у подальшому мирному наступі на владу. Опозиція використовуватиме його для наступу і через парламент. Розхитуватиме режим Януковича, перевербовуватиме "регіоналів", незалежних мажоритарників, формуватиме альтернативний уряд. Готуватиметься до перехоплення влади в парламенті влітку 2014 року та в Кабміні восени.
Які завдання стоять перед владою?
— Для неї зараз важливо ні в чому не поступатися опозиції. Демонструвати, що та не може досягати політичних цілей ні на вулиці, ні в парламенті. Пробуватимуть переключати увагу на інші теми. Вкидатимуть розмови про федералізацію, референдуми по формі правління. Говоритимуть про вибори мера Києва. І при цьому показуватимуть тіньові сторони Майдану. Завдання — вимотувати, розсіювати увагу, щоб утримати ситуацію до кінця року. А далі дивитимуться — не поступатися і йти на президентські вибори за Конституцією 1996 року, або піти на мирову з опозицією і підтримати повернення Основного закону-2004.
За яких умов можливі ці два варіанти?
— Залежатиме від економічної ситуації, рейтингів на сході країни. Опозиція шукатиме там союзників. Але зараз головне перенести протистояння з вулиці в парламент. Це вигідно і владі, й опозиції.
На початку протесту були вимоги: Януковичу — відставка, "Банду геть!". Цього не досягли. Це може активізувати радикально налаштованих людей?
— Зараз і стоїть завдання перед опозицією, щоб Майдан взяти під контроль. Є ризики, що багато людей будуть розчаровані. Опозиції потрібно переконати їх, що лобовим штурмом владу не взяти, що треба міняти тактику. Влада ж пробуватиме перехопити ініціативу. Гра стає складнішою та довшою.
Опозиція не перемогла на вулиці. Вона здатна перемогти в парламенті?
— На вулиці опозиція і не виграла, і не програла. Вона утримує Майдан, який залишається її ресурсом.
2 
1
Коментарі