— Чекаємо Порошенка. Хочемо, щоб став перед людські очі, — каже киянин 34-річний Юрій Ноєвий вранці 9 березня. Стоїть неподалік пам'ятника Тарасу Шевченку в центрі столиці. Сюди сходяться люди, аби покласти квіти на честь 204-ї річниці з дня народження Кобзаря.
Президент має приїхати о 10:00. Зранку поліція і Національна гвардія оточують по периметру парк ім. Тараса Шевченка, перекривають усі підходи до нього. Ставлять металошукачі. Перевіряють сумки. До пам'ятника дозволяють підходити лише акредитованим журналістам.
О 8:00 біля парку з'являються активісти зі всеукраїнського об'єднання "Свобода" на чолі з мером райцентру Конотоп Сумської області Артемом Семеніхіним, 35 років. Ідуть повз стрій правоохоронців. Міський голова кілька разів до них вигукує: "Слава Україні!". Майже ніхто з поліцейських не відповідає.
— Президент боїться українців. Тому стільки поліції і нагнали. Ховається за спинами силовиків, — говорить Артем Семеніхін. — А люди просто хочуть поговорити з ним. Сказати, аби пішов.
Близько 40 осіб перелазять огорожу й проходять до пам'ятника Шевченкку. Поліцейські намагаються перекрити їм прохід, але відступають після команди одного з офіцерів. Люди стають біля підніжжя постаменту, розгортають банери з написами: "Порошенко — не мій президент!", "Імпічмент".
На покладання квітів Петро Порошенко не приїжджає. Присутні влаштовують імпровізований мітинг, встановлюють мікрофон. Запрошують виступати всіх охочих.
— Українцям треба консолідуватись і організовано протистояти нинішній владі, — каже Артем Семеніхін. — Ми є свідками того, що держава поступово зникає. Спочатку в нас відібрали Крим, потім почалася війна на Донбасі. А влада не припиняє бізнесові стосунки з терористичними республіками і країною-окупантом. Протестні настрої в державі ростуть, але вони розрізнені. Хтось підтримує одних, хтось — інших. Якщо так і далі буде, то станемо мучениками за нашу землю. Тому варто об'єднатися під ідеєю зміни влади.
Оголошує сім вимог до Верховної Ради: ухвалити закон про імпічмент президенту, зняти депутатську недоторканність, заборонити політичну рекламу у засобах масової інформації, обрати новий склад Центральної виборчої комісії, скасувати мажоритарну систему виборів, прийняти закон про Антикорупційний суд і постанову про саморозпуск парламенту.
У цей час Петро Порошенко виступає в музеї Тараса Шевченка поряд із парком. Там вручають державні премії за досягнення в мистецтві й культурі.
— Постать Тараса Григоровича в усі часи гуртувала українців, — каже президент. — Його заповіт став дороговказом під час Революції гідності.
Петро Порошенко — перший президент, який не поклав квіти до пам'ятника Кобзарю в день його народження. Колишні лідери країни жодного разу не пропускали церемонію.
Поліцейські не перекривали парк за часів першого і третього президентів — Леоніда Кравчука та Віктора Ющенка. Останній любив поспілкуватися з людьми.
За президентства Леоніда Кучми 2001 року біля пам'ятника сталася бійка між націоналістами і силовиками.
— Тоді в українське небо злетів перший коктейль Молотова, — згадує журналіст Дмитро Шурхало, 42 роки. — На тлі подальших подій ті сутички здаються безневинними. Але в той час вони багатьох налякали і здивували.
За Віктора Януковича парк перекривали металевими парканами. Місто посилено патрулювала міліція і спецпідрозділ "Беркут". До пам'ятника пропускали обмежену кількість людей.
3 
1
Коментарі