"Позитивного героя в сучасному політичному фольклорі немає"

 

"Сучасні вибори ще нічого суттєвого не принесли в український політичний фольклор, народ насторожено ставиться до всього, що відбувається", — переконаний 80-річний Роман Кирчів, доктор філологічних наук, професор. Він живе у Львові. Позаторік видав книгу "Етюди до студій над українським народним анекдотом".

Кого найперше осміюють чи оспівують?

— Переважно негативних особистостей. На жаль, позитивного героя в сучасному політичному фольклорі немає. Трохи такий зарисувався в особі Віктора Ющенка, але так і не розвинувся. Я намагався відшукати щось позитивне — нема.

Сьогодні сатиричне жало фольклору спрямоване, ще від Майдану, проти Януковича. Навіть був цілий цикл анекдотів — янукдоти. Уже коли пішла хвиля розчарування Ющенком, з"явилися анекдоти про нього. Але вони досить витримані. Наприклад, чому Ющенко не посадив бандитів у тюрми? Бо побачив, що немає стільки тюрем.

Що означає творчість останніх років?

— Я, як дослідник, фіксую настороженість у народному слові. Воно не хоче нервувати, негативно ставитися до дійсності й патріотичних лідерів держави.

Якими виступають сучасні герої в анекдотах?

— Кравчук — хитрий, проворний. Леонід Макарович виходить на вулицю під дощ, хтось пропонує йому парасолю. "Не треба. Я між краплинами пройду", — каже він.

Кучма — пронозливий. Він заспокоює Кравчука: "Не переживай, бережи нерви. Я, наприклад, неприємності спокійно сприймаю, особливо чужі".

Симоненко — дволикий. Чому лідера комуністів більше потягло до капіталу Ахметова, ніж до "Капіталу" Маркса? Тому що капітал Ахметова більший.

Усі вони трактуються в анекдотах досить поштиво без тенденції до приниження. Є доза скепсису і недовіри.

Що слугує матеріалом для появи анекдотів?

— Події. Наприклад, цикли анекдотів викликала ліквідація президентом державної автоінспекції, його взаємини з Тимошенко. Але не все є фольклором. Фольклор — уже те, що закріпилося в народі. Перекривляння прем"єр-міністра, її акання, яке сьогодні вже підмітив народ, — це ще не фольклор. Але це може оформитися в сюжетах. Наприклад, Кучмове "так сказать" вплітають у його мову.

Хто творить політичний фольклор?

— Колись сільські маси. Зараз — усі верстви, особливо інтелігенція. І це оперативно поширюється серед селянства, робітників. Особливо сприяють сучасні мобільні телефони, Інтернет.

Чим відрізняється український політичний фольклор від фольклору інших народів?

— Українці мають велику тактовність і обережність щодо оцінки дійсності. У Польщі не чекають: щось не сподобалося — одразу політика критикують. В Україні це роблять, тільки коли переконалися, що особа не добре дихає.

Наші анекдоти насичені ліризмом. У своїй промові Леонід Данилович каже про економічне диво в Японії: "Це японський народ — його психологія, працьовитість, згуртованість. От якби й українці були такими!". І тут народ вигукнув: "От якби й у нас були такі керівники, як у японців!". Лірично?

Ваш улюблений анекдот до виборів.

— У лісі вибори президента. До другого туру виходять Лев і Козел. Козел запевняє: "Я все одно виграю". "Чого такий упевнений?" — питає Лев. "А в Центральній виборчій комісії більше моїх сидить".

Із вересня 2008 року до кінця травня 2009-го

Тривали переговори Партії регіонів та БЮТу про створення широкої коаліції. У народі її прозвали "ширкою" — тобто широкою коаліцією, або коаліцією "ПРиБЮТ" — тобто Партії регіонів і БЮТ.

4 травня 2009 року

Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко влаштував п"яну бійку з німецькими правоохоронцями в аеропорту Франкфурта-на-Майні. У парламенті опозиція вивісила плакат "МВС — не витверезник". На парламентській трибуні поставила пляшку горілки, на яку почепили міліцейський кашкет.

7 червня 2009-го

В Інтернет потрапило відео, на якому прем"єр Юлія Тимошенко вигукує: "Пропало всьо!" Сказала це під час запису відеозвернення, коли зник текст у телесуфлері. Фраза набула іншого змісту з огляду на провал переговорів про "ширку".

1–2 серпня 2009 року

Юлія Тимошенко по всій країні розвісила плакати "Вона працює".

16 серпня 2009-го

Тимошенко відвідала Одеський національний академічний театр опери та балету. Одягла довгу білу сукню із глибоким декольте. У такому вбранні на людях з"явилася вперше.

29 серпня 2009 року

Лідер "регіоналів" Віктор Янукович на відкритті стадіону "Донбас Арена" цитував поета Павла Безпощадного та назвав його Павлом Безсмертним. Згодом під час виступу на саміті політиків і підприємців "Ялтинська Європейська стратегія" згадав таку собі "Стокгольмську угоду". "Регіоналка" Ганна Герман уточнила, що шеф мав на увазі Гельсінський акт. Під час передвиборної агітації на Кіровоградському телебаченні Янукович привітав людей як жителів Чернігова.

5 вересня 2009-го

Генерал міліції Геннадій Москаль звинуватив заступника голови Служби безпеки Андрія Кислинського в підробці диплома про вищу освіту. Кислинський довго заперечував. Справжність документа так і не довів.

21 жовтня 2009 року

Спікер Володимир Литвин розплакався на з"їзді своєї Народної партії, де його висували у президенти. Утирав очі на сцені кілька хвилин.

2 листопада 2009-го

Після оголошення прем"єр-міністром епідемії грипу чимало депутатів прийшли на засідання парламенту в марлевих пов"язках. Згодом з"ясувалося, що паніка безпідставна.

11 листопада 2009 року

Президент Віктор Ющенко назвав "бомжем" Юлію Тимошенко, яка у декларації про доходи не зазначила за собою ніякої власності.

×