— Поки що немає великої активності з висуванням кандидатів. Більшість підуть у другій половині січня. Ймовірно, матимемо рекордну кількість охочих посісти головне крісло в країні — до 40. Із них щонайменше півтора десятка діятимуть із прицілом на парламентські вибори. Ще до 10 — будуть технічні, працюватимуть на фаворитів. З'являться і схильні до марнославства, такі є на кожних виборах, — каже політолог 60-річний Володимир Фесенко.
В Україні 31 грудня розпочалася президентська передвиборча кампанія. За останніми соціологічними опитуваннями Фонду "Демократичні ініціативи" та Центру Разумкова, лідера "Батьківщини" Юлію Тимошенко підтримують 16,1% тих, хто збираються брати участь у виборах президента. Нинішнього главу держави Петра Порошенка — 13,8%. На третьому місці актор Володимир Зеленський — 8,8%. За лідера "Опозиційна платформа "За життя" Юрія Бойка готові проголосувати 8,4% опитаних, за голову партії "Громадянська позиція" Анатолія Гриценка — 6,8%.
Як можна оцінити старт кандидатів, які в опитуваннях входять до першої п'ятірки?
— Порошенко заявить про висування у другій половині січня. Головна для нього подія — отримання автокефалії Православної церкви України — вже відбулася. Тему томосу використовуватиме по максимуму.
Але Петрові Олексійовичу буде важко боротися з кількома проблемами. Великий антирейтинг, який за останні місяці не міняється, — майже 50 відсотків. І зростання ціни на газ. Усе, що дасть томос, можуть з'їсти тарифні проблеми.
Тимошенко раніше за всіх почала кампанію. Має найбільші шанси на перемогу. У неї є досвід, організаційні ресурси. За останнім показником, вони з Порошенком на голову випереджають інших кандидатів.
Кампанія Зеленського відрізняється від решти, здається успішною. Він виглядає фаворитом номер два.
У Гриценка з осені простежується застій. Рейтинги просіли. Але шанси на вихід у другий тур зберігаються. Усе залежить від ефективності кампанії. Але він менше за інших присутній на телебаченні, в рекламі. Тому — менш помітний. Екс-міністру оборони бракує емоцій, якоїсь перчинки. Йому потрібно оновити кампанію.
Бойко розраховує на російськомовний електорат — колишніх виборців Партії регіонів. Але для них він так і не став єдиним. Ключова ставка робилася на це. "Опоблок" висуває Вілкула, також Мураєв з'явився. Вони відбирають частину голосів. У Бойка не простежується позитивної динаміки. Те, що Рабінович підтримав його кандидатуру, додало кілька відсотків і не зробило його одним із фаворитів гонки.
Хто найхаризматичніший?
— Тимошенко. Нехай не така яскрава, як 10 років тому, але харизма залишається. Вона є і в Порошенка, хоча далеко не та, що 2014-го. Критична хвиля у ставленні до нього — це наслідок проблем із рівнем життя у більшості людей. Однак він зберігає міцне електоральне ядро.
Безумовно, харизма є у Зеленського. Працює міф, створений ним у серіалі "Слуга народу". Мовляв, президентом може стати звичайна людина. Зеленський конвертував творчу харизму в політичний імідж.
Гриценкові та Бойку не вистачає цієї особистісної привабливості. Обоє флегматичні, сухі. Бойко сприймається, як копія Януковича. Такий собі начальник, відлуння минулого.
Гриценко знайшов свій образ. Полковник — суворий, чесний. Його прихильники в це вірять. Натякає, що може бути сильною рукою. Але в цьому образі є обмеження. Середній клас його не сприймає. Хоча задатки непогані — компетентність, досвід.
Чого бракує Порошенку чи Тимошенко?
— Обом не вистачає новизни. Їх сприймають як діячів із минулого.
Штаби працюють тільки у столиці чи триває робота і в областях?
— Турне регіонами зробили майже всі ключові гравці. Але потужні обласні структури мають тільки "Батьківщина" і БПП. У частині регіонів — Бойко. У решти із цим проблеми.
Чи запрошують у команди іноземних політтехнологів?
— Масштабно — ні. Ходили чутки, що американських фахівців запрошують у штаб Бойка.
Президент має давню політтехнологічну команду. Якщо і залучать когось зі США, то для роботи в соцмережах, із цільовими групами. Там вони можуть бути корисні.
Але після скандалу з Полом Манафортом (американський політтехнолог з червня по серпень 2016 року був керівником виборчого штабу Дональда Трампа. Його звинувачують в ухиленні від сплати податків і приховуванні мільйонів доларів, отриманих, зокрема, за роботу на колишнього президента України Віктора Януковича. — ГПУ), більшість американських політтехнологів остерігаються працювати в Україні.
На цих виборах не буде російських політтехнологів. Або дуже шифровано, по інтернету.
Скільки коштує робота іноземців?
— Такі дані зазвичай не розголошують.
У проектах Манафорта йшлося про мільйони доларів. Послуги лобістів зі США обходяться від десятків до кількох сотень тисяч доларів.
Українська економіка не в найкращому стані. Фінансові ресурси на кампанію обмежені.
Скільки грошей треба кандидату на кампанію до першого туру?
— Навколо цієї теми ходить багато міфів. Що це обходиться в сотні мільйонів доларів. Такі цифри не відповідають дійсності. У середньому — це понад 100 мільйонів доларів.
Не можливо порахувати точно, бо значну частину витрат, особливо на місцях, оплачують політики або бізнесмени, які підтримують кандидата.
Є офіційний виборчий фонд, з якого платитимуть за телевізійну, вуличну рекламу. А є неофіційний — на гонорари тим, хто працює у штабах.
Коментарі