— Ми не зможемо змінити країну, якщо не змінимо себе, своє ставлення до власного життя і до життя цілої держави. У тому, що Україна прийшла до кризи державності, є частка відповідальності кожного з нас, — каже Петро Порошенко під час інавгурації на посаду президента 7 червня 2014 року у Верховній Раді.
Він переміг у першому турі президентських виборів 25 травня з результатом 54,7%. Найближча конкурентка Юлія Тимошенко набрала 12,81%.
— Хтось вважав нормою не сплачувати податки. Хтось розкошував за державний рахунок, — продовжує Порошенко. — Хтось голосував і мітингував за гроші. Хтось отримував незаслужені пільги й нагороди. А всі разом руйнували фундамент суспільної довіри, засади права й суспільної організації. Немає сумніву в тому, що ми здолаємо всі труднощі. Відстоїмо територіальну цілісність нашої держави, забезпечимо мир та спокій. Нас уже ніхто не оберне в рабів криміналу і бюрократії, у прислужників колоніальної влади.
Наступні вибори президента відбудуться в березні 2019-го.
— Порошенко не став і не мав змоги стати ідеальним лідером, — говорить колишній командир роти батальйону "Айдар" 45-річний Євген Дикий.
— Із війною проти Росії він справляється на "трієчку". Порошенко — не та людина, яка поведе наше військо на Москву чи Крим. Однак він і не капітулює перед РФ. Більшість українських політиків із цим не впорались би. За це Кремль його щиро ненавидить. "Совка в голові" та рецидивів "русского міра" у нього самого вистачає. Проте тримає проукраїнську, антирадянську, антиросійську політичну лінію. Принаймні старається. Тут також щонайменше "задовільно", якщо не "слабенька четвірка". А от війну з корупцією та олігархічним феодалізмом навіть не починав і явно не має такого наміру.
Новий президент повинен внести до Верховної Ради низку законопроектів стосовно справжньої, а не імітаційної реформи правосуддя, щодо антикорупційного суду. Також — законопроекти з дерегуляції бізнесу, спрощення адміністративно-бюрократичних процедур. Порошенко не встиг цього зробити. Обіцяти вже пізно, довіру виборця він втратив. Допомогти можуть лише реальні кроки. На них чинний президент не здатний.
На чолі держави потрібна абсолютно чиста в сенсі корупції людина, жодним чином не пов'язана з олігархічними кланами. Має бути патріотом України. Сучасно мислити, бачити себе й батьківщину частиною Європи і західної цивілізації. Бути вільною від "совка в голові".
Головне — ця людина має бути здатна вести безжальну безкомпромісну війну одночасно на двох фронтах: зовні — проти Росії, усередині країни — проти олігархічного феодального ладу й корупції. Серед тих, кого називають потенційними кандидатами, такої немає.
Президент повинен бути готовий реалізувати свою програму з тими повноваженнями, які йому відведені Конституцією, а не вимагати собі більших.
3 
1
Коментарі