Ексклюзиви
Четвер, 21 жовтня 2021 06:30

"Перезавантажити реформу можна за пів року"

— Верховний суд відкрив шлях до знищення судової реформи, — каже голова Фундації "Деюре" 35‑річний Михайло Жернаков. 8 жовтня на пленумі розглядали питання про звернення до Конституційного суду. Аби він перевірив, чи відповідає Конституції норма закону про порядок обрання і призначення членів Вищої ради правосуддя. За висловилися 129 суддів, проти — 15.

— Фактично це означає, що суддівська мафія через Верховний суд пролобіювала свою конкретну ціль — подання до Конституційного суду. Могли б внести представники "Опозиційної платформи — За життя", але це було б "паливно". Бо зрозуміло, що це — вороги. І навіть цьому Конституційному суду важко ухвалювати рішення в такій справі. Тоді в медіа буде негативна картинка. Коли ж це подання йде від Верховного суду, який дехто вважає "реформованим", складається враження більшої легітимності. Значить, можна скасовувати судову реформу і визнавати її неконституційною. Фактично ті, хто проти реформи і хоче її зруйнувати — свого досягли.

Чого саме чекати?

— Дуже ймовірно, Конституційний суд визнає неконституційними ключові положення закону й судової реформи не буде. Це означає, що не буде реформована Вища рада правосуддя — всі старі судді лишатимуться на посадах. Прийматимуть ті ж рішення — невинних кидатимуть за ґрати, корупціонери гулятимуть на свободі, Приватбанк повернуть Коломойському. Судді ще більше відчуватимуть безкарність, їм нічого не загрожуватиме.

В чиїх інтересах саботаж судової реформи?

— Суддівської мафії і тих, хто користується її послугами. Це олігархи та Російська Федерація, яка фактично перетворила на зброю судову корупцію. Через суди знищує електронне декларування й наші стосунки із Заходом, декомунізацію, реформи в армії, багато речей, які безпосередньо стосуються безпеки й оборони, європейського майбутнього України.

Політикам вигідні підконтрольні суди, а не ті, які можуть визнати винними посадовців чи задовольнити позов проти них.

Автор: ТАРАС ПОДОЛЯН
  Правник Михайло Жернаков: ”Є одиниці суддів, які відверто говорять про судову систему. І за це отримують на горіхи від неї ж. Маю на увазі Віктора Фоміна, Ларису Гольник, Сергія Бондаренка”
Правник Михайло Жернаков: ”Є одиниці суддів, які відверто говорять про судову систему. І за це отримують на горіхи від неї ж. Маю на увазі Віктора Фоміна, Ларису Гольник, Сергія Бондаренка”

Що стоїть за рішенням голови ­Верховного суду Валентини Данішевської оголосити про відставку одразу після подання до Конституційного суду?

— Відставка — дуже жирний статус. Вона зберігає за тобою звання судді, можливість брати участь у суддівському врядуванні — балотуватися у Вищу кваліфікаційну комісію суддів, Вищу раду правосуддя. Головне — одразу отримає 850 тисяч гривень вихідної грошової допомоги й довічне утримання щонайменше 150 тисяч гривень на місяць. Це чимала сума, на яку Данішевська зараз не має права без необхідних 20 років стажу.

Вона претендує на ці гроші і їй потрібно, щоб саме ця Вища рада правосуддя, в якій вона є членкинею, задовольнила цей статус. Очевидно, реформований орган цього не зробив би. Тому і треба відтермінувати судову реформу поданням до Конституційного суду. Судді бояться за свої шкури й тримаються за посади та гроші. 150 тисяч гривень на місяць — за стільки продали нашу можливість мати в країні верховенство права і справедливий суд.

Наскільки залежними від нинішньої влади є судді, порівняно з минулою?

— Принципово нічого не змінилося. Систему вибудував ще Андрій Портнов (2010 року став заступником глави Адміністрації президента, керівником Головного управління з питань судової реформи та судоустрою. — ГПУ) за Януковича. Позвільняв сотні суддів і показав, хто в домі господар і кого треба слухатися. Зробив це через Вищу раду юстиції, яка зараз лише змінила слово в назві — на Вищу раду правосуддя.

Ще з Радянського Союзу судді не звикли бути незалежними. Що казала партія, прокуратура, те й робили. Не було ефективної люстрації чи оновлення суддівського корпусу. Цей дух і зберігся. Посилився за часів Януковича. Після Революції гідності скільки пафосних промов не штовхав Порошенко, скільки не приймали законів — нічого не змінилося. Звільнили 0,6 відсотка суддів після кваліфікаційного оцінювання.

Який зараз вплив Портнова на судову систему?

— Після втечі Януковича він переховувався. З Порошенком у нього не було гарних стосунків. Той міг застосувати ручний суд і слідство, щоб йому створити проблеми. Як тільки Порошенко пішов з посади, Портнов приїхав сюди. Не може займати посади у зв'язку з люстрацією. Але неофіційно намагається рулити судовою системою. Багато суддів його поважають, бояться чи завдячують своїми кар'єрами.

Хто зараз стоїть за суддями від чинної влади?

— Офіційно — Андрій Смирнов. Займає при Зеленському ту ж посаду, що колись Портнов. Вони мають спільну фотку на фейсбуку. Смирнов був адвокатом чималої кількості "регіоналів", зокрема Олени Лукаш, Сергія Єфремова.

Олег Татаров був адвокатом Портнова. Це антимайданівець. Розказував, що протестувальники стріляли в потилицю й нападали на "Беркут". Добре, що зараз за нього взялися хоч у корупційній справі (підозрюваний у справі заволодіння майном Національної гвардії. — ГПУ).

Як оновити суди? У владі говорять про брак кадрів.

— Брехня. У Вищий антикорупційний суд був конкурс дев'ятеро кандидатів на місце. У Верховний суд — восьмеро кандидатів на місце.

Щороку в нас на юристів навчають 105 тисяч. Це мільйони випускників, людей зі стажем. Нестачі кадрів немає. Їм не дають стати суддями. Пропускають тільки тих, хто кум, брат, сват чи заніс гроші.

Скільки треба заплатити, щоб стати суддею?

— У 2005–2007 роках було від 50 до 300 тисяч доларів. Залежно від суду. В районний — мінімалочка, там не так солодко. Якщо якийсь суд типу Окружного адміністративного Києва — 300 тисяч. Зараз навіть страшно уявити, які там суми ходять. Варто лише подивитися — з однієї квартири Вовка вилучили 5 мільйонів доларів, майже мільйон євро готівкою.

Який сигнал дали б суспільству, аби хоч один топчиновник чи топсуддя сів за ґрати?

— Хай би Вовка просто звільнили, а не посадили. Це вже був би сигнал про те, що невідворотність покарання існує. Закон хоч щось значить. Його суд щотижня ухвалює антиукраїнські рішення. Зухвало не з'являється на засідання, рве документи перед детективами НАБУ і каже, що вони ніхто. Ігнорує вимоги закону й про­довжує бути суддею. А Вища рада правосуддя одноголосно відмовляється навіть тимчасово усунути з посади. Важко уявити вищу міру безкарності. У Вовка ж поки що все куплено й домовлено.

З ким?

— З усіма, крім НАБУ, САП та Антикорупційного суду. Генпрокурор Ірина Венедіктова його захищала. То мало втрутитися американське посольство. Через місяць після оприлюднення "плівок Вовка" з'явилася йому підозра. Венедіктова місяць її не підписувала. Вища рада правосуддя одноголосно захищає його від дисциплінарних проваджень і звільнення.

Як розірвати це коло?

— Вся система розуміє — тільки-но покарають одного, все завалиться. Судді кажуть: так не всі ж такі. То покажіть, що не всі. Посадіть хоч п'ятьох із вас, про кого вже все давно відомо. Чи хоч виступіть. Є одиниці суддів, які відверто говорять про судову систему. І за це отримують на горіхи від неї ж. Маю на увазі Віктора Фоміна, Ларису Гольник, Сергія Бондаренка — небагатьох, хто чинить як справжній суддя.

Скільки часу потрібно для запуску судової реформи? Президент говорить про три роки.

— Щоб перезавантажити — пів року. Доки наберемо суддів, їх призначать і почнуть розглядати справи — це два-три роки. Ніщо порівняно з 30 роками, які длубаємося із цією судовою системою. Ми найбідніша країна Європи через те, що наші суди допомагають нашим олігархам красти мільярдами.

Зеленський увійде в історію, якщо дасть запустити судову реформу. Тільки цього буде достатньо, щоб країна вистрелила. Це зробити не так легко. Спротив іде шалений. Треба дійсно мати велику політичну волю. Всі важелі є.

Досвід яких країн могли б запозичити?

— Український. Маємо прекрасний кейс з Антикорупційним судом. Можна дивитися на Боснію, Албанію, інші держави, які мають подібні проб­леми та бекграунд. Але ми вже маємо достатньо власного досвіду, щоб розуміти, що працює. А працює залучення міжнародних експертів, громадськості.

Що робити — очевидно, все прописано в законі. Головне — не дати його завалити. Поки що дуже схоже на сценарій 2019 року, коли так і сталося. Але зараз за нами спостерігає весь цивілізований світ. Пропетляти не вийде. Це повністю відповідальність Зеленського. Порошенко програв вибори і тому, що не забезпечив людям обіцяну справедливість. Команду Зеленського може чекати те саме.

Дотиснути зможуть лише міжнародні експерти?

— Відповідальність насамперед перед українськими громадянами. Нам потрібна реформа. Якщо дивитимемося тільки на те, що в нас у гаманці, нічого не буде. Наша бідність — через погані суди та ще гірший державний апарат.

Працював в окружному адмінсуді

Михайло Жернаков родом із Харкова. 2007 року з відзнакою закінчив Національну юридичну академію України ім. Ярослава Мудрого. 2008‑го — Харківський національний університет за спеціальністю "Фінанси". Наступного року закінчив інститут права й економіки університету Роттердама, Нідерланди, та отримав ступінь магістра права. Навчався у Болоньї. У Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка захистив дисертацію і став кандидатом юридичних наук. Був суддею у Вінницькому окружному адміністративному суді.

Працював головним експертом у Реанімаційному пакеті реформ. Був координатором у Громадській раді доброчесності, що допомагала Вищій кваліфікаційній комісії суддів встановлювати — чи відповідає кандидат на посаду судді критеріям етики та доброчесності.

Зараз ви читаєте новину «"Перезавантажити реформу можна за пів року"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі