Четвер, 07 березня 2019 05:46

"Нам досить майданів. Треба засукати рукава і працювати"

Автор: ОЛЕКСАНДР КОСАРЄВ
  Кандидат у президенти Роман Безсмертний народився у селі Мотижин Макарівського району Київської області. Був народним депутатом чотирьох скликань. Один з авторів Конституції України 1996-го. П’ять років — представник президента Леоніда Кучми у Верховній Раді. Працював на посадах віце-прем’єра, заступника глави Адміністрації президента Віктора Ющенка. У 2010–2011 роках — посол у Білорусі. Представляв Україну в політичній підгрупі на переговорах у Мінську. У січні цього року створив партію ”РУХ +380”. Одружений із Тетяною Мокріді. Від першого шлюбу має доньку Лілію, 29 років. У Тетяни є син 27-річний Владислав. Спільні діти — 6-річні Єлізавета й Анастасія. Біля родинного обійстя в Мотижині має сад, обробляє город
Кандидат у президенти Роман Безсмертний народився у селі Мотижин Макарівського району Київської області. Був народним депутатом чотирьох скликань. Один з авторів Конституції України 1996-го. П’ять років — представник президента Леоніда Кучми у Верховній Раді. Працював на посадах віце-прем’єра, заступника глави Адміністрації президента Віктора Ющенка. У 2010–2011 роках — посол у Білорусі. Представляв Україну в політичній підгрупі на переговорах у Мінську. У січні цього року створив партію ”РУХ +380”. Одружений із Тетяною Мокріді. Від першого шлюбу має доньку Лілію, 29 років. У Тетяни є син 27-річний Владислав. Спільні діти — 6-річні Єлізавета й Анастасія. Біля родинного обійстя в Мотижині має сад, обробляє город

— Навесні роботи в селі ­багато. Та для мене фізична праця — це розвантаження від важких думок, які не полишали взимку, — каже 53-річний Роман ­Безсмертний, політик, дипломат, кандидат у президенти України.

— Ніколи не був у спортзалі, не розумію махання гирями без толку. Інша справа, коли тримаєш у руках лопату чи граблі. Коли був малий, то прихід весни віщували ящики і банки з розсадою на підвіконнях. Зараз ми купуємо розсаду, а символом весни стали лелеки. Вони шість років живуть на даху нашої хати і прилітають на День усіх святих, 22 березня. І цього року зазираємо на гніздо, для нас це завжди подія.

Ви вперше балотуєтеся на пост президента? Які ваші очікування?

— Я наважився запропонувати українцям своє бачення подолання небезпек, страхів, злиднів. Мені є що запропонувати людям. Знаю, як збудувати сильну державу, в якій людина буде головною цінністю. Діагноз, що ставлю державі, та рецепти лікування проблем спрацюють.

Сьогодні обрізував дерева в саду і думав, що деревам болить. Але цей біль їх лікує від хвороб, паразитів, продовжує життя. Україні потрібен такий дефібрилятор, що перезапустить роботу держави. Розраховую, що люди мене почують.

А якщо ні?

— Треба навчиться розрізняти правду від брехні, шоу від мистецтва управління державою. Я переконаний, що на правильному шляху: знання, цінності, відповідальність забезпечать достойне життя. Нам досить майданів. Треба засукати рукава і працювати. Я вмію це робити і ніколи не вийду за межі ціннісного коридору.

Ви є власником близько двох гектарів землі. Хто її обробляє?

— Так, я успадкував батьківський пай. Перед тим, як оформлювати землю, батько мене питав, чи оброблятиму. Якби сказав, що ні, він би відмовився від паю. У нашій родині заведено: якщо маєш землю, мусиш її обробляти, аби не було соромно перед самим собою і людьми.

На землі працюємо із дружиною, мамою, у деяких роботах допомагає двоюрідний брат. За роки поступово зібрав техніку для обробітку. А грядки під городиною — то руками. Чисті продукти важливі, особливо для дітей. Овочі, ягоди і фрукти — все маємо своє.

Ви казали, що пай не продасте. Чому виступаєте за ринок землі?

— Землю не продам. На ній росте п'яте покоління Безсмертних. Мій дім і земля — моє місце сили.

Та кожен, хто має землю, повинен вирішити сам, як нею розпорядитися. Для цього потрібні зрозумілі правила. В моїй програмі це прописано в пункті про цивілізований обіг землі. А це і ринок, і дарування, й обмін, і управління державними землями.

Україна — частина цивілізованого світу, нам треба упорядкувати це питання. Все, що відбувається зараз, — великий обман. Поки депутати продовжують десятками років мораторій на ринок землі, ділки за безцінь беруть в оренду паї селян. Я вже не кажу про правила і норми землекористування. Земля нас годує, але цей ресурс потребує турботи.

Це вже питання екології.

— Коли сходить сніг, добре видно людські злочини проти природи. Кілька тижнів тому поверталися потягом із Вінниці від батьків дружини. Гори сміття в лісосмугах. У цьому політики винні чи люди? Ми усвідомлюємо, що в нас, як казав президент Франції Макрон, "немає планети Б".

Україна на першому місці в Європі за смертністю від наслідків забруднення навколишнього середовища. За 30 років ми залишимося без питної води. Дихаємо отрутою, п'ємо отруту, їмо отруту, тобто займаємося самознищенням. Треба з дитячого садка вчити дітей жити в гармонії з природою. Батьки власним прикладом повинні виховувати дітей у цьому питанні.

Спостерігав під час поїздки в США: по суботах родини з дітьми збирають сміття вздовж доріг і складають у величезні мішки, потім їх вивозить спеціальна машина. Думаю, ці діти не викидатимуть пляшку через вікно машини.

Окрема тема — це сортування сміття і будівництво сміттєпереробних заводів. Мають терміново запрацювати кілька державних програм. Та без усвідомлення кожного з нас екологічну біду не подолати.

Чи маєте ви пропозиції в екологічному питанні?

— Вони виписані у моїй програмі кандидата в президенти. Мають бути впроваджені три основні програми: "чиста вода", "чисте повітря", "екологічно чисті продукти". Держава має взяти на себе певні зобов'язання, які ляжуть в основу екологічної стратегії. Це збалансоване й безпечне використання природних ресурсів, відшкодування екологічних збитків забруднювачами. Це і комплексна екологічна освіта "дитсадок–вуз". Повернення територіальним громадам незаконно відчужених прибережних смуг, пляжів, місць відпочинку.

Закликаю поступово відмовитися від використання побутового пластику. Для розуміння: поліетиленовий пакет розкладається 15 років, а пластикові пляшки — щонайменше 200. Сміттєвий кошик здатен пережити кілька ваших поколінь. На пероні залізничного вокзалу побачив білого голуба з поліетиленовим пакетом у дзьобі. Він заплутався бідний у ньому. На жаль, цей птах може претендувати на символ нашої землі.

У вас є доньки-двійнята. Як ви їх вчите?

— Вони ще не вміли говорити, а добре знали, де урни зі сміттям. Від них можна часто почути "дивися тато, якась свиня кинула, так же не можна".

Ви вдома оточені дівчачим товариством. Як справляєтеся?

— Люблю своє жіноче царство. Мене оточують краса і весна. Жіночу перевагу трохи вирівняв син і двоє онуків. Але ми, чоловіки в родині, поки що в меншості.

Жінки беруть на себе всю хатню роботу?

— У моїй сім'ї ніколи хатня робота не ділиться на чоловічу і жіночу. За винятком порубати дрова, зорати землю, покосити, пообрізати гілки на деревах. Не дозволю собі лежати на дивані, доки дружина порається на кухні. Разом працюємо і разом відпочиваємо. І дочок виховуємо так, аби їх життєвий простір виходив далеко за межі "трьох К" — kinder, küche, kirche (з німецької — діти, кухня, церква. — ГПУ).

У вашій програмі не йдеться про гендерну рівність. Як ставитеся до жінок у політиці?

— Будь-яке середовище, в якому є кількісна перевага чоловіків або жінок, — неповноцінне. В українській політиці бракує жінок. Така ж ситуація в державному управлінні.

На установчих зборах партії "РУХ +380" я сказав, що проти партій формату "закритий чоловічий клуб" і запропонував формулу 50 на 50. Доведено, що в команді, де є жінки, менше конфліктів.

Даруватимете квіти вашим жінкам на 8 березня?

— Любити жінок потрібно щодня. Найдорожчими квітами є ті, що подаровані не з нагоди, а просто так.

Зараз ви читаєте новину «"Нам досить майданів. Треба засукати рукава і працювати"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода