"Сьогодні отримала слова підтримки президента України Петра Олексійовича Порошенка. Знаю, багато людей докладають зусиль, щоб визволити мене. Дуже вдячна їм за це. Але прошу пам'ятати: життя однієї людини не варте двох, тому обмін або всіх на всіх, або — душі на душу. І вже точно моє життя не варте того, щоб здавати ворогові землю України — окупований Крим або Донбас. Я почула ваш біль, люди, і до вироку суду змінюю сухий голод на голод на воді. Суд прислухався до моїх вимог і взяв на винесення вироку тиждень. Це ще одна наша перемога в цьому бою!" — пише український офіцер і народний депутат 34-річна Надія Савченко 10 березня в листі, переданому адвокату Марку Фейгіну.
Сестра Віра Савченко зачитує його біля слідчого ізолятора в російському Новочеркаську, де утримують Надію. Її звинувачують у причетності до вбивства двох російських журналістів та незаконному перетині кордону РФ. Прокурори вимагають ув'язнити українку на 23 роки.
9 березня Донецький міський суд Ростовської області призначив оголошення вироку на 21–22 березня. Надія тримала сухе голодування з 4 березня.
— Тепер, коли ледве можу говорити, ви вирішили дати мені слово? Якщо хочете показати, які руські — фашисти, то у вас це добре виходить, — каже Савченко у суді. — Ви закидаєте у в'язниці людей, які приходять мене підтримувати в Росії. Думаєте, на їхні місця не стануть інші? Майдан у Росії буде! Путін не зможе тримати свою владу на крові людей.
Усе, що я можу зробити — це показати своїм прикладом, що Росію з її "гасударственностью" і тоталітарним режимом можна скрутити в баранячий ріг, якщо не боятися і бути незламною. Ви хотіли останнє слово? От вам! — стає на лаву й показує суддям середній палець. — Я вимагаю, щоб вирок оголосили протягом тижня. Пам'ятайте, що граємо на моє життя. Ставки високі, і виграю я, бо мені нічого втрачати.
Суд забороняє будь-які відвідування Надії до оголошення вироку. Відмовляє в побаченні з матір'ю та сестрою, не допускає українських лікарів.
— Просто підтримувати Надію — недостатньо. Потрібно говорити про вимоги й наслідки, якщо з нею щось станеться. Інакше Путін думатиме, що викрутиться. Погрози йому мають бути конкретні, — каже соціолог Костянтин Малєєв, 55 років.
Які засоби тиску на Кремль можуть бути ефективні?
— Сильним тиском були б погрози Заходу запровадити ембарго на нафту й відключити Росію від системи Свіфт (міжнародна система міжбанківських переказів. — ГПУ). Київ теж має важелі. Найпростіший — вихід із Мінського процесу, бо домовленості щодо Донбасу не виконуються. Для Росії це — важливо, бо від цього залежить зняття санкцій із неї.
Санкційний "список Савченко" від Євросоюзу може вплинути на Кремль?
— Може, але не сильно. Це скоріше створює атмосферу неприйняття Путіна в Європі.
Які важелі Україна використовує не на повну силу?
— Надія публічно говорить, що збирається робити, і які будуть наслідки, якщо не виконають її вимоги. Україна має поводити себе так само. Ми залежимо від Заходу і від розуміння ним нашої позиції. Чим відкритіші будуть переговори щодо Савченко, тим краще.
Чи можливий обмін Надії на російських військових Євгена Єрофеєва та Олександра Александрова?
— Росія не зацікавлена в їхньому поверненні. З точки зору Путіна, вони — зрадники. Йому однаково, в якій в'язниці вони сидітимуть — у нашій чи його. Якщо домовленості про обмін будуть, то ширші. Надія Савченко, Олег Сенцов, Олександр Кольченко (українців Сенцова і Кольченка у серпні торік засудили в Росії до 20 та 10 років ув'язнення за звинуваченням у тероризмі. — ГПУ) — важливіші фігури за всіх росіян, які сидять в Україні. Всі це розуміють.
Вирок обіцяють оголосити 21 березня. Чому зволікають?
— Путін поводиться, як голова мафіозного угруповання. Його нічого не цікавить, окрім власного престижу, як він його розуміє. Він демонструє, що на нього неможливо вплинути й командує в Росії лише він.
Якими будуть наслідки для Москви, якщо Надія Савченко загине?
— Путіну доведеться докласти максимум зусиль, щоб йому знову почали тиснути руки. Окрім західних санкцій, для нього це — великі втрати в репутації. На думку європейців, він уже майже нічим не відрізняється від Гітлера.














Коментарі