— Мені дуже неприємно, що через мене внесли поправку в закон про прокуратуру. Це — неправильна практика. І ніколи б на це не пішов, якби знав: можу знайти людину, якій зможе повірити президент, — говорить голова фракції "Блоку Петра Порошенка" 51-річний Юрій Луценко у Верховній Раді перед голосуванням за його призначення генеральним прокурором.
— Юридична освіта — не запорука, що прокуратура працюватиме законно для суспільства, — говорить Юрій Віталійович. — У мене на робочому столі завжди буде стояти алюмінієва кружка. З нею відсидів у СІЗО та в колонії. Свою освіту я здобував чотири роки на посаді міністра внутрішніх справ.
Погодився стати прокурором, бо усвідомлюю: без гасла "Закон — один для всіх", без справедливості для кожного прокуратури не буде. Органи корупції смертельно вражені корупцією.
Збираюся відновити слідство щодо проданих і закритих справ із минулої і сучасної влади України. Знову повернемося до справи Віктора Януковича та його оточення. Доведемо до кінця справи Майдану. Повернемо в бюджет України кошти "сім'ї".
Буду сповідувати принцип: той, хто винен, має відповісти. І мені байдужі колір його партійного білета, місце народження, прізвище, національність і релігія. Генпрокуратура повинна нести не лише каральну функцію, а й відстежувати свавілля влади — поліції, прокурорів, суддів, чиновників.
Припинимо практику використання слідчих дій і розшукових справ як підтримку олігархів та бізнес-структур.
Я зустрічався з депутатами фракцій і груп. Нікому не дав жодних зобов'язань. Президент України не давав мені також жодних списків — на посадки, на призначення, на зняття, на нагородження.
Розглядаю генпрокурорство — як термін півтора року. Я ні в душі, ні по життю — не прокурор.
Коментарі