— Питання "Чи змінив Саакашвілі Грузію на краще?" сприймають як "Що Сталін зробив хорошого?". Є моральні межі, за які не можна виходити, незважаючи на будівництво доріг, фабрик і мостів, — каже грузинський політолог Марина Мусхелішвілі.
17 березня вийшла третя частина репортажу "Слідами одеського реформатора" на телеканалі "Україна". Розповіли про роботу 49-річного Міхеіла Саакашвілі під час президентства в Грузії з січня 2004 року по листопад 2013-го.
— Міхеіла винесло на вершину влади хвилею повстання. Народ Грузії чекав, що він змінить їхнє життя на краще, — говорить журналіст 34-річний Антон НЕЧИПУРЕНКО.
— Саакашвілі для Грузії став ледве не символом надії. Його гасла були простими і зрозумілими кожному. Уміло демонстрував власну демократичність, доступність, став єдиним кандидатом у президенти від лідерів Революції троянд. На виборах отримав 96 відсотків голосів. За два місяці його партія перемагає на парламентських виборах. Її підтримали 67 процентів виборців.
У лютому 2005-го за загадкових обставин помер прем'єр-міністр 41-річний Зураб ЖВАНІЯ.
Влада заявила, що він і його друг Рауль Юсупов загинули через несправну газову піч. Напередодні парламентських виборів 2012-го хтось виклав у інтернет відеозапис. На ньому видно фізичні ушкодження на тілах Жванії та Юсупова.
— Коли вбили Зураба Жванію, я зрозумів, що при владі авантюристи, — розповідає 60-річний Георгій Хаіндрава, екс-міністр Грузії з врегулювання конфліктів. — Я майже півтора року воював із кланом Саакашвілі. Грузією керувала банда злочинців на чолі з Міхо.
— Економічні реформи значною мірою проводили під впливом Кахи Бендукідзе (був міністром з координації економічних реформ Грузії в 2004–2008 роках. Помер 2014-го. — ГПУ). Потім у нього зіпсувалися стосунки з Міхо, — говорить Марина Мусхелішвілі.
Понад 300 тис. грузинів побували за ґратами за президентства Саакашвілі. Це майже кожен 10-й громадянин. За крадіжку мобільного відправляли в тюрму на сім років. У в'язницях над людьми знущалися — охоронці били та ґвалтували кийком і віником. Були випадки, коли вивозили до лісу, там катували й лишали помирати.
Восени 2007-го в Грузії почалися акції опозиції проти Саакашвілі. Тривали більше місяця. Люди вимагали відставки президента й проведення позачергових виборів.
— 7 листопада 2007 року стало найтрагічнішим днем у новітній історії Грузії, — каже Антон Нечипуренко. — У хід пішов весь арсенал поліції: водомети, ультразвукові гармати, сльозогінні гранати та гвинтівки з гумовими кулями. З мирною акцією жорстоко розправилися, захопили опозиційний телеканал "Імеді" просто посеред ефіру й трощили обладнання. Проти журналістів, серед яких були вагітні жінки, застосували сльозогінний газ.
Наступного дня уряд поширив інформацію, що це проросійські сили здійснили спробу державного перевороту. У Грузії оголосили надзвичайний стан.
На президентських виборах 2008 року Саакашвілі отримав удвічі меншу підтримку, ніж першого разу.
У вересні 2012-го оприлюднили відео катувань із тюрми. Люди вийшли протестувати на вулиці столиці Тбілісі. Символом протесту став віник.
— Гнів на систему перекинувся й на Саакашвілі. Його рейтинг почав танути, як віск на сонці, — пояснює Антон Нечипуренко.
На парламентських виборах 2012 року партія Саакашвілі посіла друге місце. Перейшла в опозицію. 27 жовтня 2013-го відбулися вибори президента Грузії. Міхеіл не дочекався оголошення офіційних результатів і залишив країну. Вибори програв. Проти нього відкрили чотири кримінальні справи. Зокрема, звинувачують у перевищенні повноважень, придушенні антиурядових протестів у листопаді 2007 року та захопленні телеканала "Імеді". Йому загрожує 14 років ув'язнення.
На торішніх виборах у грузинський парламент партія Саакашвілі знову програла. Її лідер уже понад чотири роки не з'являвся на батьківщині.
3 
35413
Коментарі
1