— З обранням нової Верховної Ради пропрезидентська та проукраїнська більшість точно вимальовується. І обиратиме наступного прем'єр-міністра. Питання в тому, хто і як виторговуватиме собі це крісло, — розказує 35-річний Дмитро Боярчук, директор консалтингової компанії "Кейс-Україна".
Він запросив на зустріч до столичного "Арома кафе". Це ізраїльська мережа. Тут самообслуговування. За замовленням гукають у мікрофон на ім'я. Більшість столиків зайняті.
— Порошенку в новому парламенті треба сформувати більшість, — продовжує Боярчук. — Можливо, доведеться кучкуватися з "Народним фронтом" чи Тігіпком. Якщо матиме більшість зі своєї політсили та мажоритарників, може проштовхувати на прем'єрство Володимира Гройсмана (чинний перший віце-прем'єр. — "ГПУ"). Порошенко має совкову традицію — призначати тих, кого не боїться.
Президентові вигідний слухняний прем'єр?
— З одного боку, це підвищує керованість усім. З іншого, де гарантія, що не отримаємо другого Януковича? Влада розбещує. Абсолютна — ще більше.
Кажуть, зараз серйозний конфлікт між Яценюком і Порошенком. Це добре, бо конструктивна конкуренція корисна всім. Це не так, як було в Тимошенко з Ющенком, коли все тряслося й розвалювалося. Тут тихіше: всі знають, але на телеекранах не видно.
Як вони конфліктують?
— Люди з політсил одного та другого конкурують, намагаються вставляти палиці в колеса. Наприклад, Яценюк вийшов до депутатів із проектом бюджету, що "врятує країну, голосуйте". Але ні з ким його не обговорював, просто поклав на стіл. Зрозуміло, перед виборами бюджет не приймуть.
Якщо Яценюк залишиться на посаді, шукатимуть компроміси. Він — найкращий з усіх прем'єрів часів незалежності, якщо не брати Ющенка. Яценюк робить те, на що вказує Міжнародний валютний фонд. Уже за це треба подякувати. А зараз проблема — потрібно зрізати видатки.
Які саме?
— Ми зараз у ситуації, що нагадує білоруську три роки тому. Бацька Лукашенко грався перед виборами в популізм, збільшив багато видатків. Був шалений дефіцит поточного рахунку. Затиснули валютний ринок — те саме, що нині робить глава Нацбанку Гонтарева. З'явилися кілька курсів валюти: офіційний, аукціонний, для міняйл. Так вони прожили кілька місяців. Бацька запустив друкарський станок на повну потужність — і все полетіло. Ми підходимо до дуже небезпечного періоду. Якщо не зменшимо темпи друку гривні, ризикуємо повторити долю Білорусі.
На чому можна заощадити?
— Ми втратили третину Донбасу — саме туди йшли значні субсидії на шахти. Одразу економимо 15 мільярдів гривень. Прокуратура тягне видатків на 7 мільярдів. Її позбавили функції загального нагляду. Отже, треба скорочувати працівників. У нас 34 прокурори на 100 тисяч населення. У розвинених країнах — дев'ять.
Закликають і кількість правоохоронців зменшити з 300 тисяч хоча б утричі. Але чим займуться скорочені? Підуть у бандити?
— Зараз слушний момент перепрофілювати їх на військові професії.
Від наступного уряду чекатимуть реформ. Зважаючи на вісім місяців роботи, яким прем'єром буде Яценюк?
— Поки що він тільки виконує вказівки Міжнародного валютного фонду. Сказали до липня провести аудит "Нафтогазу" — зробили. Самостійних кроків не бачили.
Усі сварять МВФ. Мовляв, там дають рекомендації, що ніколи не реалізовують. Але це нагадує хворобу людини, коли їй призначають курс антибіотиків на місяць, забороняють пити, курити, садять на дієту. А вона тиждень протрималася, потім усе закинула. То який результат? Так і тут. На певному етапі включається популізм, на соціальні видатки йде все більше грошей, бізнес умирає, перебирається в офшори, закривається. Вам кажуть: зменшуйте соціалку, інакше бізнесу взагалі не буде. Рік знижують виплати, потім до влади приходять чергові популісти й усе починається заново.
Чого чекати від Тігіпка на посаді глави уряду?
— Це буде дуже ризикованим політичним ходом для Порошенка. Люди можуть не зрозуміти повернення колишнього "регіонала" у владу.
Чи може президент поставити на технічного прем'єра, неполітичну фігуру?
— Навряд чи. Більше шансів у Гройсмана чи Яценюка. Це люди нового покоління. Хоч і розбещені владою, але мислять іншими категоріями, ніж той же Азаров.
Деякі експерти кажуть, що реформи в Україні неможливі, бо занадто багато людей причетні до корупційних схем.
— Ми з колегами обговорювали ідею Дмитра Шимківа (заступник глави Адміністрації президента з питань проведення адміністративних, соціальних та економічних реформ. — "ГПУ") про створення кадрового резерву. Ідея класна. Але як її реалізувати? З цим є проблеми.
По-перше, коли створюєте коаліційний уряд, автоматично дозволяєте міністрам у межах бюджету робити, що вони хочуть. Якщо з'являються реформатори, їм виділяють резервацію, за рамки якої виходити не можна. Павло Шеремета (до 2 вересня був міністром економіки. — "ГПУ"), коли давав перше інтерв'ю, навіть положення про Мінекономіки не читав. Казав, що збирається займатися податковою реформою, регуляторною політикою, ледь не космічними кораблями. Насправді міністерство робить прогноз для Мінфіну, проводить зовнішньоекономічну діяльність, процедури по тендерах.
По-друге, бракує чесних чиновників.
По-третє, треба готувати патріотичних чиновників. Такі люди мають керувати державою. Бо мозок бізнесмена налаштований на прибуток. У чиновника повинні бути інші пріоритети. Він має бути матеріально забезпеченим, щоб не брав хабарів.
Порошенко пообіцяв до 2020 року провести 62 реформи. Це реально?
— Це піар. Хай хоча б три зроблять. Почати мали б із соціальної — введення універсального критерію призначення будь-якої допомоги від держави. Бо коли в судді є власний бізнес, пенсія в 20 тисяч гривень йому не потрібна. Якщо покаже, що не має ніяких статків, доходів, тоді — будь ласка.
Потрібно зайнятися силовиками й провести судову реформу. Якщо бізнесмен і податкова йдуть до суду, то їх права мають бути рівними. А зараз суди 90 відсотків рішень ухвалюють на користь податківців.
Багато говорять про децентралізацію. Але спочатку треба реформувати медицину, освіту, соціальну сферу, розібратися з територіальними одиницями. Тільки після цього можна буде братися за реформу міжбюджетних відносин і децентралізацію. Це затягнеться на роки. Бо досі в Києві визначають, як витрачати 80 відсотків місцевих бюджетів. Якщо дають гроші на якийсь напрямок, то прописують, на що вони мають піти. Наприклад, на стільці. Але якщо стільці вам не потрібні, змінити цю статтю можна тільки за підписом заступника міністра. Для цього треба їхати в Київ, нести йому подарунок і вирішувати питання.
Писав економічну програму для Ющенка і Януковича
Дмитро Боярчук народився в Луцьку. Закінчив факультет економіки Києво-Могилянської академії та Київську школу економіки. Пішов працювати в консалтингову компанію "Кейс-Україна". Починав з інтерна, потім був асистентом, економістом. 2006 року став директором. Декілька місяців працював у Баку, столиці Азербайджану. Радив, як побудувати податкову політику.
Брав участь у написанні економічного блоку президентських програм Віктора Ющенка та Віктора Януковича. Консультував Міністерство фінансів і Нацбанк.
Любить подорожувати. Був у Великобританії, Німеччині, Польщі, Угорщині, Словаччині, Туреччині, Єгипті, Об'єднаних Арабських Еміратах, Нідерландах, Білорусі, Росії.
— Приїжджаєш у Голландію — і потрапляєш у казку, — розказує. — Будинки з величезними прозорими вікнами. Їх не зашторюють — усе видно. Ідеш і бачиш, як хтось читає чи дивиться телевізор.
Дружина Олена — філолог, кандидат наук. Виховують 1,5-річну доньку Єлизавету.
3 
1
Коментарі
3