Найбільше людей зникли 18 лютого під час сутичок біля Верховної Ради та в Маріїнському парку. Там спалювали або вивозили трупи, за словами очевидців.
46-річний Тарас Демко з міста Дрогобич на Львівщині возив автобусом групи активістів на Київ п'ять разів. Одного зі списку його пасажирів вважають зниклим.
— Тарас Гром. Їхали з ним 17 лютого. Якщо 18-го був у Маріїнському парку, то могло трапитися найгірше, — говорить Тарас. — Після обіду там люди лежали, як мухи, без ознак життя.
Активіст Майдану з Дрогобича 46-річний Ігор розказує, що людей у Маріїнському парку добивали в наметах антимайдану.
— Було кілька точок сутичок: у Кріпосному провулку, біля Маріїнки, коло Будинку офіцерів, вздовж вулиці Грушевського, на Кловському узвозі. Біля кожного місця були поранені та вбиті, — розказує Ігор. — Моєму родичу Михайлу Скоропату 65 років. Він був у Маріїнці під час бойні. "Беркутівці" йому резиновою кулею вистрілили в голову. А потім тітушки, вважаючи мертвим, приволокли в намет, де скидали трупи. Він лежав у тій палатці ще з одним побитим, а поруч 11 мертвих. Обоє прикидалися неживими. Бо чули, як у сусідній палатці добивали поранених. Лежали так кілька годин. Під вечір під'їхала машина "швидкої". Медсестра зайшла в палатку, так їх спасли.
Схоже бачив ще один мій знайомий, — продовжує. — Бачив, як у палатки тітушки тягнули людей. Звідти вже ніхто не виходив. Цифру загиблих можна на два помножити. Спілкувався з жінкою із села Милятичі під Львовом. У неї син у січні пропав на Майдані. Їздила по моргах та сина там не було. Але вона бачила багато трупів: одні без голови, інші без кінцівок, з ознаками насильницької смерті. Жінка ця померла невдовзі, як додому повернулася. А син живий. Був на Майдані, не знайшов часу подзвонити додому.














Коментарі