— Зараз потураємо окремим чиновникам і директорам шкіл. Із такими темпами можемо дійти до депутатів чи керівників міністерств. Тоді вся реформа зведеться до декорацій та імітації боротьби з корупцією, — говорить 37-річний Руслан Бортник, директор Інституту аналізу й менеджменту політики.
З 5 січня набув чинності закон "Про Вищу раду правосуддя". За ним електронні декларації не будуть заповнювати керівники закладів та організацій у сфері соціального обслуговування, для яких це — основна робота. Також працівники центрів, які працюють з інвалідами, дітьми-інвалідами, ветеранами війни та атовцями.
Звільнили від декларування й керівників лікарень, фахівців сфери освіти і науки. Окрім них, працівників культури, мистецтв, фізичної культури і спорту, установ відновлення та збереження національної пам'яті й національно-патріотичного виховання. Вони мали подати електронні декларації до 1 квітня 2017 року.
— Фактично результатів від першої хвилі декларування немає. Принаймні таких, як очікує суспільство. Система не працює, — каже Руслан Бортник.
— Це рішення — непродумане, — вважає Ярослав Юрчишин, 36 років, директор організації "Трансперенсі Інтернешнл Україна".
— Процес обмеження вже відбувається. Судді оскаржують вимогу декларуватися. А частина народних депутатів подали до Конституційного суду вимогу обмежити декларування і доступ до його результатів.
На районному, міському, сільському рівнях чиновникам корисно було б заповнити декларації. Хоча б для перестороги. Щоб ці люди чітко усвідомлювали, що суспільство контролює стиль їхнього життя. З іншого боку, зараз критично подолати корупцію у вищих ешелонах. Тому сконцентруватися варто насамперед на цьому. Але Нацагентство із запобігання корупції не почало перевіряти декларантів першої хвилі.
8 
35413
Коментарі