"Будемо писати листа президенту. Готові їхати до Києва"

 

—?Я готова приїхати, щоб усе розказати. Далі мовчати не можна, — говорить телефоном 32-річна Ірина Верещук. Вона міський голова Рави-Руської на Львівщині.

Зустрічаємося за 3 год. в одному з ресторанів у центрі Львова. Ірина Андріївна приїжджає чорним позашляховиком "мітцубісі". На спинку крісла кладе безрукавку з чорного хутра.

Ви заявили про можливий "голодний бунт" у Раві-Руській. Він імовірний?

—?Нам не залишили ані скоринки хліба. Вступаємо в зимовий період без грошей на енергоносії, без продуктів у садочках і зарплат — у школах. У нас фонд місячної оплати бюджетникам 350 тисяч гривень, а на рахунку зараз — 5 тисяч. Маючи великі надходження до держбюджету від митниці, підприємств, ми позбавлені права на самоврядування. Раніше я це називала "самоврятуванням". Намагалася пояснити людям, що в країні зараз — системна криза. Але вони не розуміють, чому повинні працювати за "дякую", коли можновладці у Києві безкоштовно користуються літаками і їм купують кілограм полуниці за 250 гривень.

Мер замовляє чай із медом. Вимикає айфон із прапором та гербом ззаду.

—?Комунальна сфера чотири місяці не отримує зарплати, — продовжує Ірина Андріївна. — Якщо припинимо прибирати місто, за місяць буде звалище. Голова Жовківської районної ради отримує 9 тисяч 122 гривні зарплати (Рава-Руська належить до Жовківського району. Його раду очолює "свободівець" Тадей Швей. Зарплата Ірини Верещук — 3,5 тис. грн. — "ГПУ"). Бухгалтер нашого міста має 1070 гривень. А заступника голови районної ради Богдана Бурдигу — хлопчиська, який недавно прийшов на свою першу роботу, — возять на роботу і назад по 60 кілометрів службовою "волгою". Ще й одержує 7,5 тисячі зарплати. То давайте затягувати паски разом.

Як діятимете, якщо грошей не отримаєте?

—?Якщо до 1 листопада нас не забезпечать найнеобхіднішим, з понеділка працівники, я, батьки і дітки писатимемо листа президенту. Організуємо на митниці акції протесту. Хай уся Європа бачить. Готові їхати й до Києва.

На Закарпатті, Житомирщині, Івано-Франківщині, Луганщині розвісили плакати "Казначейство, віддай гроші!". Однак ситуацію з виплатами це не вирішило. Як ефективно тиснути на владу?

—?Треба добиватися прозорості розрахунків місцевого бюджету. Що це за чарівні формули, які ніхто не бачить, але за якими нараховують бюджет?

Дізналася, що з казначейства наші гроші потрапили на рахунки Пенсійного фонду. Пенсіонери — найуразливіша група. Але чому місцева рада повинна брати позику на зарплату, бо кошти віддали Пенсійному фонду? Це — крадіжка.

Опозиціонери говорять: заборгованість перед бюджетниками сягає 2 мільярдів гривень. А міністр соцполітики Наталія Королевська 25 жовтня заявила, що все гаразд.

—?У нас не було землетрусів, чуми, війни. Прем'єр Азаров розповідає, що йде приріст валового внутрішнього продукту. Королевська — що всі гроші на місця надані. То де вони? — розводить руками. — Давайте створимо круглий стіл і покличемо мерів. Хай кожен привезе свою правду.

До чого може призвести брак коштів?

—?До кінця року тільки на зарплату нам потрібні 1,5 мільйона гривень. Ще за липень розрахувалися не з усіма. Можемо закрити садочки, місто перетвориться на звалище.

Депутат Тернопільської обласної ради Леонід Бицюра стверджує: "Торік затримки проведення грошей казначейством були у жовтні-грудні. Цього року це почалося з першого місяця. Країна є банкрутом".

—?Якщо уряд не може закрити дірки, то за які гроші Національний банк реконструює свою будівлю? За що закуповують автомобілі чиновникам? А ми не маємо на найнеобхідніше. Майже чотири місяці випрошували в казначейства 1,5 тисячі гривень на папір.

Яка ситуація в інших містах?

—?Скрізь — практично однакова.

Готові очолити рух протесту?

—?Так. Досвіду і знань вистачить, щоб у форматі діалогу донести до влади необхідність негайних змін.

Чого чекати найближчими місяцями?

—?Сподіваюся, здоровий глузд візьме гору і уряд спільно з Міністерством фінансів виробить таку формулу бюджету на місцях, яка задовольнила б і центральну владу, і місцеве самоврядування. За Середньовіччя теж були кризи. Міста врятувало магдебурзьке право, коли 80 відсотків доходів почали залишати там. Решта йшла королю. Завдяки цьому вижили і міста, і монарх.

Як зробити це в теперішній Україні?

—?Потрібні чіткі прозорі закони про адміністративно-територіальний устрій. Наприклад, місцеві ради самі мали б обирати, де розміщувати свої рахунки. Зараз це казначейство. А чому не може бути банк?

Іще треба запровадити прозорий розподіл грошей на регіони. Чому дотація Луганській, Донецькій областям учетверо перевищує виплати Львівській?

У Раві-Руській — велика митниця, найбільший пропускний пункт Європи. Які там суми заробляють?

—?За всі іноземні автомобілі платять митний збір. За кожен 10–20 євро щодня. Якби нам перепадав хоча б відсоток із цього, то це 1,5 мільйона на дороги та інфраструктуру. Для міста — чимала сума. До 2009 року цей збір і залишався в нас. Але потім навіть не попередили, що забрали його. Про те, що наш спиртозавод платить податки тепер у Києві, теж дізналися за два роки.

Ірина Андріївна просить рахунок. Розплачується. Пропонує підвезти додому.

—?Темно ж уже надворі. Я у такий час сама боюся ходити, — всміхається.

Які повинні бути повноваження у мера, щоб він міг повноцінно керувати містом?

—?Якби дозволили встановлювати місцеві збори, то ми запровадили би плату за проїзд через місто. Це давало б 1,5–2 мільйони гривень на рік. Таке є у польському містечку Любича-Королівська. У Трускавці це був би туристичний збір. В іншому місті — ще щось. Можна поставити стаціонарні радари і всі штрафи за перевищення швидкості залишати на місцях. Для початку вистачить. А далі — вивчати закордонний досвід і втілювати в нас.

Просимо зупинити біля магазину спортивного одягу та взуття. Ірина Андріївна заходить із нами. Придивляється до зимових черевиків за 700 грн.

—?Класні. У гори в них добре ходити. Треба буде приїхати ще раз приміряти. Не буду ж я зараз це робити, — показує на свою спідницю.

Звільнилася у званні старшого лейтенанта

Ірина Верещук народилася в місті Рава-Руська на Львівщині. Сім років займалася карате. Вивчилася на військового перекладача та юриста. Присягу на вірність народу склала 1997-го. 10 років служила у військовій частині Рави-Руської. Звільнилася у званні старшого лейтенанта. Каже:

—?Армія загартувала настільки, що досі не сміюся у цирку. Не боюся нікого і нічого. Маю власні принципи.

Працювала юристом у Рава-Руській міськраді. Потім — заступником голови Жовківської райдержадміністрації.

2010-го перемогла на виборах мера Рави-Руської. За Ірину Верещук проголосували 946 виборців із 2,8 тис.

У червні цього року стажувалася у Вашингтоні. Обмінювалися досвідом з американськими колегами.

Заміжня. Чоловік 37-річний Михайло — підполковник, служить у Львові. Виховують сина Олега, 10 років.

Сварилася зі "свободівцями"

Із липня Ірина Верещук конфліктує зі "Свободою". Представника цієї політсили, секретаря міськ­ради Любомира Кашубу затримали за хабара $1 тис. Нібито обіцяв знайомому посприяти отримати землю. Кашубу посадили під домашній арешт. Без нього міськрада не могла засідати. Верещук вимагала зібратися на сесію, обрати нового секретаря і працювати. Пояснювала: без "свободівців" немає кворуму, тому не можуть надати 139 земельних ділянок.

—?Щоб відвести погляд від своїх корупційних схем, депутати від "Свободи" почали говорити, що я змушую їх голосувати за земельні питання, — розказує Ірина Андріївна. — Розкидали по місту листівки, в яких матюкали мене, обливали брудом сім'ю. Закликали брати вила і змітати міську владу.

Нового секретаря міськради обрали місяць тому — члена "Батьківщини" Степана Бориса. Відтоді депутати двічі збиралися на сесії й ухвалювали рішення.

×