Почесний президент футбольного клубу "Карпати", колишній нардеп Петро Димінський, 53 роки, на зустріч у львівський "Гранд-готель" приїхав на "мерседесі". Спочатку з"явився охоронець, підготував стоянку. Димінський був сам за кермом. Сухо вітається. Запрошує у віддалену кімнату ресторану. Вмощуємось на дерев"яні стільці в невеличкому залі з голими стінами й білою скатертиною на столі. За дверима залишаються два охоронці. Димінський замовляє трав"яний чай. І відразу просить ставити запитання.
Ви щойно зустрічалися з мером Львова Садовим. Про що говорили?
— Про область Парана у Бразилії. Там проживає найбільша в тій країні українська діаспора. Є українські школи, церкви, магазини та ресторани. Мати колишнього губернатора області родом зі Львівщини. У нас колись були хороші контакти. Ми летимо в Парану, хочемо відновити старі зв"язки. Андрій Садовий передасть українцям Бразилії вітання.
На чиєму зараз боці ваші політичні симпатії — Януковича, Ющенка, Тимошенко?
— Помаранчева команда, отримавши владу від народу, не зуміла скористатися нею в інтересах того-таки народу. Я так кажу не тому, що на боці Януковича. Ситуація в Україні вимагає — прем"єрові треба дати змогу нормально попрацювати, а пізніше спитати за результати.
Якою була головна помилка лідерів Помаранчевої революції після приходу до влади?
— Основну увагу зосередили на розподілі влади, а не на виконанні декларованих на Майдані лозунгів. Сьогодні вже всім зрозуміло, що єдиної програми виходу держави з кризи помаранчеві не мали. Кожна з існуючих груп мала свої інтереси, своє бачення і свої амбіції, які взяли верх.
Януковичу вдасться створити у Верховній Раді конституційну більшість?
— Якщо все залишиться без змін — гадаю, що так. Опозиція до цього підштовхує. Суспільство не може безкінечно перебувати у стані війни й напруги. Цього не витримає жодна, навіть найпотужніша економіка. Із нас уже сміється весь світ. Я б порадив нашим людям менше звертати уваги на те, що говорять про Януковича. Він пройшов серйозну школу керівника. У часи губернаторства йому вдалося створити потужне фінансово-промислове лобі регіону. Донецькі підприємства працюють на українську державу — і це його заслуга!
А не Рината Ахметова?
— Головна заслуга як керівника — Януковича. Звичайно, що без Ахметова, Гайдука, Тарути не обійшлося. Важливо, що їхні капітали працюють на регіон і на державу. Ринат Ахметов не просто найбагатша людина України. Бізнесмен турбується не про себе. Зароблені гроші він не потратить за все життя. Он у Донецьку Ахметов будує найкрасивіший в Європі стадіон. Вдалося зберегти вугільну галузь, розвивається промисловість краю, а це робочі місця.
Ви збираєтеся знову йти в народні депутати?
— Не знаю. Я був одним із небагатьох народних депутатів, хто не голосував за політичну реформу, виступав проти пропорційної системи виборів. Сьогодні бачу, що не помилявся. Якщо піду в політику, то з тією політичною силою, яка матиме моральне право виступати від імені людей.
Можливо, з Юлією Тимошенко?
— Юлія Володимирівна не сприймає незалежних людей. Уболіваючи на словах за демократію, вибудувала навколо себе абсолютно авторитарну структуру. І протягнутий БЮТом закон про імперативний мандат лише закріплює це партійне рабство. Я в ярмо ні до кого не піду.
Юлія Володимирівна не сприймає незалежних людей
Димінський ураз стає похмурим, його голос — металевим. На кілька хвилин розмова переривається. Він бере в руки газету й уважно розглядає рекламу футбольного клубу "Карпати". Замислюється.
Похід на Київ у травні, про який говорить Юрій Луценко, може суттєво вплинути на поведінку прем"єра, президента, Юлії Тимошенко?
— Не думаю, що влада буде зривати похід. Тут більше галасу. Я глибоко сумніваюся, що похід таки відбудеться. Людей цікавлять зовсім інші проблеми.
Що президент Ющенко зараз робить не так?
— Віктор Андрійович лише зараз почав усвідомлювати себе як президент усієї України. Ми свого часу багато про це з ним говорили. На жаль, після виборів ми жодного разу так і не зустрічалися.
А прем"єр Янукович?
— Він мало уваги приділяє Західному регіону. Янукович не може залишатися прем"єром лише Східної України. Сьогодні державі потрібна постать, яка зможе об"єднати Схід і Захід. Я багато разів спілкувався з Віктором Федоровичем — до речі, завжди українською мовою. У його руках великий ресурс виконавчої влади. А західний регіон сьогодні практично не розвивається, робочі місця не створюються, люди вимушені масово емігрувати за кордон, процвітає корупція.
А Юлія Тимошенко?
— Коли ми вперше познайомилися, мені здалося, що вона непересічна харизматична фігура. Але що більше я її пізнавав, то більше розчаровувався. Основна її проблема в тому, що вона одержима не долею народу, а власними політичним амбіціями. І заради них готова піти на все. Тимошенко постійно говорить про свою любов до народу України, до української мови, однак використовує все це лише для своїх інтересів. Для неї насправді — чим гірше всім, тим краще їй. Вона сьогодні робить усе, щоб не розвивалася українська економіка, і видає це як боротьбу за інтереси народу. Юлія Володимирівна вміло використовує людей для своїх цілей, після чого їх просто "кидає".
Кого з українських політиків вважаєте найбільш перспективними?
— До влади повинні прийти молоді, досвідчені, моральні та національно орієнтовані політики. Мені імпонують Арсеній Яценюк, Микола Катеринчук, Валерій Хорошковський, Віталій Гайдук, Раїса Богатирьова, Андрій Деркач, Андрій Клюєв, Сергій Тігіпко. Ще багато перспективних політиків знаходяться в тіні партійних вождів.
Яким бізнесом ви зараз займайтеся?
— Ніяким. Я перебуваю в кадровому резерві Головного управління Держслужби. Цей статус не дозволяє займатися бізнесом. Я багато попрацював у минулі роки і маю можливість віддатися улюбленому заняттю — футболу.
Вас називають найбагатшим львів"янином. Журнал "Фокус" ваші статки оцінив у 400 мільйонів доларів. А як оцінюєте їх ви?
— "Фокус" знає більше за мене. Тішуся, що мене не називають серед найбідніших.
У яку суму спонсорам протягом року обходиться утримування футбольного клубу "Карпати"?
— Наш бюджет прозорий. У першій лізі — близько 5 мільйонів доларів. У вищій — 10-12 мільйонів.
Які зарплати отримують футболісти?
— 5 тисяч гривень. І преміальні.
Ви не передумали зняти команду з участі в національній першості?
— Це була емоційна заява. Дехто випробовує моє терпіння, щоб заволодіти "Карпатами".
Ніхто з українських мультимільйонерів не дозволяє собі публічно говорити так відверто і різко, як ви...
— Я при всіх владах старався бути незалежною людиною. Завжди працював у правовому полі і не порушував законів України та законів моралі. Тому в мене є можливість бути незалежним і в політиці, і у футболі, і в людських стосунках.
Вас пробували залякати?
— Пробували, і не раз. Але не вдавалося. Були екстремальні ситуації, але зараз про це не хочу згадувати. Я нікому не заважаю жити, а кожна людина має право на власну позицію.
Димінський згадує про один із замахів на нього. Але потім махає рукою. Мовляв, для чого пригадувати минуле. Часи вже не ті.
Чого ви боїтеся зараз?
— Як і кожен громадянин України — нестабільності у державі.
1954, 27 листопада — народився в Кривому Розі Дніпропетровської області
1977 — закінчив Криворізький гірничорудний інститут
1982 — начальник зміни шахти N10 "Великомостівська" виробничого об"єднання "Укрзахідвугілля"
1998 — голова ради директорів фірми "Західпромінвест"
2001 — президент футбольного клубу "Карпати"
2002 — народний депутат України, входив у блок "Наша Україна"
2006 — балотувався до Верховної Ради за списком Партії екологічного порятунку "Еко+25%"
Має двох доньок
6 
35413
Коментарі
2