За потрапляння до виборчих списків претенденти на депутатство викладають мільйони. Та ще й у доларах. На здоровий людський глузд, не буває в кишені стільки зайвих грошей — ніхто ж останньої сорочки за право ввійти до зали Верховної Ради не продає, щось і на прожиток лишають. Що це за рушійна сила, здатна сподвигати на такі жертви?
На 25-му році незалежності маємо на це запитання однозначну відповідь. Цією силою є віра. Віра в те, що витрати можна буде не лише швиденько відбити, а й примножити.
Показовий у цьому плані — "Блок Петра Порошенка". Міф, що він є суто парламентським об'єднанням, остаточно розвіявся наприкінці листопада торік. Тоді суспільство почуло, що саме законотворці обговорюють на засіданні фракції.
Не шляхи виходу країни з кризи. Депутатів цікавило, кому і чому дістався Ощадбанк і титанова галузь, а кому — Укрексімбанк і Центренерго. І як вклинитися у "справедливий" розподіл фінансових потоків. Вони сварилися, ставили підніжки однопартійцям, які у чомусь їх обійшли. Заздрили тим, хто заробляє на фармацевтичних тендерах, на кришуванні будівельного бізнесу, на лобіюванні інтересів закордонних структур. Вони зізнавалися, що беруть гроші у фінансово-промислових груп — за "правильні голосування". Що домагаються звільнення з посад "чужих" управлінців і чиновників, а на їхнє місце просувають своїх. Що намагаються взяти під особистий контроль цілі галузі економіки.
Чутки про неусипне депутатське піклування про власні бізнес-інтереси ходили й раніше. Але у вигляді системних зізнаннь на фракційному міжсобойчику факти пролунали вперше.
Якою на все це була реакція президента, чиїм ім'ям освячено блок? Її не було.
Тож не варто дивуватися нинішнім розбіркам, що загрожують розвалом коаліції, відставкою уряду та новими потрясіннями, здатними послабити позиції країни — і на міжнародній арені, й у війні з Росією.
У центрі листопадового і нинішнього скандалів стоїть Ігор Кононенко, перший заступник голови фракції президентського блоку. Є він гаманцем Порошенка чи ні — річ другорядна. Ігор Кононенко — "особа, наближена до імператора", і цього не заперечує ніхто. Навіть Петро Олексійович. І от цю особу — давнього друга й бізнес-партнера Порошенка — викрито в тиску на керівництво уряду. У тиску, за яким проглядаються корупційні інтереси. У тиску, який фактично зруйнував Кабмін технократів і поставив під загрозу європейські реформи.
Це вже не тінь, що впала на нашого гаранта за збігом обставин. І навіть не пляма на його вишуканому костюмі. Це — кайдани з важкою гирею, що обхопили ноги президента.
Ці кайдани брязкатимуть, коли він ітиме назустріч Анґелі Меркель в її берлінській резиденції, а важка гиря дряпатиме унікальний паркет Єлисейського палацу під час візиту до Франсуа Олланда. Вони нагадуватимуть усім і скрізь: Петро Порошенко — не головний борець із корупцією в Україні. Він — її покровитель і гарант.
Коментарі