
"Мені 45 років, виходила два рази заміж, але ні з ким не бачила щастя, — пише Наталя з Вінниччини. — Зі здоров"ям у мене теж не все гаразд. Постійно самі проблеми. Хочу запитати, чи на мені порча? Якщо так, то чи не страждають від цього і мої діти? От моєму синові 26 років, живе один. Із дівчиною у нього нічого не вийшло".
Київський цілитель 44-річний Юрій Козлов радить жінці шукати причину негараздів у собі.
— Люди завжди вигадують, що на них порча, не хочуть убачати причину бід у собі. Якщо ви, Наталю, двічі були заміжньою, а щастя не бачили, то це означає, що вам або не таланило, або ви не розбираєтеся в людях. Жодної порчі на вас немає. Мабуть, не там шукаєте чоловіка. А те, що порча передається іншій людині, — абсурд. Навіть якщо пороблено вагітній, то на її дитину порча не впаде.
Хвороби ваші — від надмірного переживання. Спалюєте енергію, і від цього страждає весь організм. Подивіться на свої проблеми з іншого боку. У вас є діти — живіть для них.
"Мені 26 років, — звертається у листі Юліана з Чернігівщини. — Сусідка позбавляє мене хлопців. Тільки з"явиться який, вона його побачить, і ми неодмінно одне від одного віддаляємося, без причини".
— Оскільки Юліана зустрічається з хлопцями, то вінка безшлюбності на ній точно немає, — пояснює цілитель. — Є гарне східне прислів"я: "Якщо не можеш перемогти ворога, зроби його своїм другом". Це раджу зробити Юліані. Швидше за все, вона сама заклала програму: "Якщо сусідка побачить мене з хлопцем, то ми посваримося". А коли тільки про це і думати, то воно так і станеться. Тоді й сварки виникають з доброго дива, й образи через дрібниці. Господарем на землі є людина, і лише вона розпоряджається своїм життям, а не сусідка чи ще хто. Юліано, ви сама собі зробили порчу: заклали думку в голову, що сусідка вам шкодить. Розберіться у своїх стосунках із хлопцями. Можливо, ви на них тиснете чи поводитеся так, як їм не подобається.
Сусідка позбавляє мене хлопців
"У мого сина все життя йде шкереберть, — просить поради Тамара Степанівна з Дніпропетровської області. — Перевірте його фотокартку".
— У житті часто буває так: дитина хоче стати вчителем, а мати бачить її стоматологом. Тоді дитина не може реалізуватися в дорослому житті, в неї нічого не виходить. А матері тоді кидаються по бабках: чи дитяті не пороблено, бува.
Уважно розглядає фотокартку.
— Часто матері не вважають своїх дітей за дорослих. Не хочуть розуміти, що вони вже стали особистостями. Пригадую випадок у Сумах, коли мати навіть зробила своєму синові порчу, бо він не слухався. Приводять до мене 34-річного чоловіка, а він блідий, аж світиться. Я побачив, що на ньому порча, а нитки від неї до матері тягнуться. Виявилося, що сім років тому син привіз додому в село дівчину з міста. А матір хотіла, щоби одружився із роботящою сусідкою. Тож пішла до бабки і спробувала розлучити його з міською нареченою. Але на справжні почуття порчу навести неможливо. Свою кохану хлопець не покинув, одружилися, двоє дітей мають. Але та порча поступово "з"їла" синів організм.
Коментарі