"Онучці 29 років, але досі живе без чоловіка і дітей, — розповідає в листі 69-річна Раїса Володимирівна з Вінниччини. — Має вищу освіту й хорошу роботу, та свою половинку ще не зустріла. Їй вже пора народжувати мені правнуків. Донька моя теж самотня. Має мужчину, але чи можна на нього розраховувати?"
Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник. Дістає з конверту фото онуки Вікторії і доньки Світлани. Вони схожі — темно-русі, кучеряві, у бежевих блузах.
— Онука вийде заміж за рік. Правнуком потішить 2020-го. Судженого зустріне дорогою на роботу. Донька житиме в цивільному шлюбі. Вам ці стосунки здаватимуться несерйозними. Але вони почуватимуться щасливими і без штампу в паспорті.
"Син Саша повернувся з війни іншою людиною, — пише 54-річна Руслана з міста Кропивницький. — На роботу йти не хоче. З усіма старими друзями порвав. Почав зустрічатися із жінкою, яка має трьох дітей від першого шлюбу. Хоча раніше в нього був роман з однокласницею Олею. Ми надіялися: коли повернеться, вони узаконять стосунки й народять нам онуків. Чому вони розійшлися, не знаю. Зустріла Олю в місті. Вона каже, що Сашко її покинув, бо полюбив іншу жінку. Чужих дітей він готовий прийняти, як рідних. А своїх не хоче. Може, нова жінка його причарувала?"
Вкладає у конверт фото Олександра. Він стоїть босоніж на березі річки. Тримає рибальські сіті в руках.
— До Ольги не повернеться, а з розлученою жінкою стосунки узаконить у лютому наступного року. Вам важко змиритися з вибором сина. Маєте прийняти його рішення, якщо не хочете втратити зв'язок з Олександром. Боїтеся, що невістка претендуватиме на квартиру сина. Та вона з тих жінок, що шукає піклування та любові, а не вигоди. Наступного року чекайте на поповнення в родині.
"Сестра два роки тому вдруге вийшла заміж, — розповідає в листі 47-річна Лідія з Херсонської області. — Наша мати з її вибором досі не може змиритися. Уявіть, що дружині 45 років, а чоловікові — 20. Сусіди думають, що він її син. Родичі насміхаються. Даша була заміжня за бізнесменом, мала двоє дітей. Але пожертвувала всім заради хлопця, з яким познайомилася в інтернеті. Торік Даша завагітніла. Народила в один день зі своєю старшою донькою. Для нас це було шоком. Мати просить її переїхати жити в інше місто, щоб на нас перестали тикати пальцем".
Біоенергетик сканує долонею фото Дарії та її чоловіка Дмитра. Жінка худа, у приталених джинсах і хутряній жилетці. Каштанове волосся зібране в пучок. Чоловік — на голову вищий, у синій куртці з жовтим капюшоном.
— Даремно соромитеся рідної сестри. Краще пораділи б за її нову сім'ю. Дарія пішла від чоловіка, бо набридло терпіти регулярні зради. У парі з молодшим партнером почувається коханою та щасливою. Різниця у віці їх не лякає. Переживає лише за стосунки з дітьми. Донька та син від першого шлюбу теж не змирилися з її вибором, тому перестали спілкуватися з матір'ю. Донька не дозволяє бачитися з онуком. Ситуація зміниться після Нового року. Цькування з боку родичів припиняться, щойно жінка розділить із попереднім чоловіком спільно нажите майно.
"12 років тому я розійшлася із цивільним чоловіком, — пише хмельничанка Людмила, 51 рік. — Прожили разом три роки. Недавно Олег знайшов мене в інтернеті. Почали переписуватися, вирішили зійтися. Він з Івано-Франківської області. Каже, що пройшов АТО і це його змінило. Вперше ми розійшлися через горілку. Тепер два місяці, як знову разом. Він спочатку не пив. Раптом зірвався. Поїхав від мене додому і продовжує вживати спиртне. Випивку і п'яних чоловіків терпіти не можу. Не знаю, чи зумію продовжувати стосунки. Набридла самотність. Хочу тепла і ласки".
Біоенергетик запалює свічку. Сканує правою долонею фото Людмили й Олега. Обоє — в сірих зимових куртках із хутряними комірами.
— Олег випиває, бо дає про себе знати посттравматичний стресовий розлад. Доки не почне відвідувати психолога, зі спиртним не зав'яже. Це допомагає йому на деякий час забути про втрачених побратимів і пережите на війні. Добре, якщо залишитеся поруч із коханим у цей непростий момент. Але не виховуватимете, а підтримаєте. Скоро помітите зміни в поведінці Олега, які приємно здивують.
Коментарі