— Заміж планувала виходити в платті своєї подруги, — говорить киянка Ірина Павлюк. — Катя його привезла зі Штатів. Фірмове, за 1,5 тисячі доларів. Вона у Львові весілля справляла. У Києві таких я ще не бачила. По фасону "рибка", але все обшите бісером. Спина з вирізом і мереживною вставкою. У нас фігури однакові. На мені плаття сиділо, як новеньке.
Ірина вийшла заміж 3 травня. З чоловіком Ярославом познайомилась на дискотеці торік, 24 серпня.
— Думала, хоч на платті зекономлю, бо й так на весілля в столиці пішло 10 тисяч доларів. Купила тільки фату, колготки й туфлі.
За два тижні до весілля здала сукню в хімчистку.
— 25 квітня послала Славіка за платтям, — згадує Ірина. — Він півгодини прочекав, але сукню дівчата в хімчистці не могли знайти. Кажуть, плаття загубилося. Я так того дня згризлася, що аж спухла від сліз. У хімчистці вибачились, обіцяли заплатити за плаття 5 тисяч гривень компенсації. Коли ми пригрозили, що подамо в суд, то власник віддав за сукню тисячу доларів. Перед подругою було незручно. Але Катя мене заспокоїла. Каже, мабуть, хтось украв, бо дуже плаття сподобалось. Наступного дня пішли нове шукати. У трьох салонах поміряли, але мені жодне не підійшло. Одне схоже на ночнушку, в іншому я, як пінгвін. Пішли в ательє, де сукні здають напрокат. Але там усі такі затаскані, аж жовті. Попросила, щоб пошили мені по ескізу з журналу, але в ательє на мене глянули, як на дурну. У них плаття за півроку замовляють, а в мене до весілля тиждень лишався. Взяла сукню напрокат за 300 доларів. По крою схожу на Катіну.
7 
1
Коментарі