У Львові на пагорбах вулиці Кривоноса відкрили перший в Україні Меморіал Небесної сотні. Складається з площі зі стелою з портретами героїв на верхній терасі. Обладнали три оглядові майданчики. Стелу зробили з кортену — сплаву сталі кольору іржі. Планують збудувати ще пішохідний міст.
Місце для меморіалу узгоджували з родинами героїв. На відкриття вони з'їхалися з усієї України. Також були учасники Революції гідності, волонтери, військові та духовенство.
Офіційна частина закінчується після обіду. Люди приносять квіти й лампадки до портретів. Обходять навколо стелу, фотографуються на оглядових майданчиках.
— Ти уявляєш, як наші мєсні забудовники слізьми обливаються на цьому меморіалі. Це ж сотні метрів квадратури в самому центрі, — по телефону говорить літній чоловік. Роздивляється портрети на стелі. — Тут можна вліпити пару багатоповерхівок, зо три кафе й підземну парковку. І відбити то все за пару років. Напевно, п'ють з горя — такі "золоті" метри на бетон і скло перетворили.
— Обережно — вібрує! — русява дівчина стрибає на найдовшому оглядовому майданчику меморіалу. З нього видно панораму старого міста. Підпірних стінок чи стовпів під ним немає.
До неї підходять друзі. Разом стрибають і сміються. За ними спостерігають двоє чоловіків. Один фотографує меморіал на мобільний.
— Мені подобається, — каже знайомому. — По-сучасному. От я був в Анталії, то там серед старовини теж найшлося місце для бетону й скла. Оглядовий майданчик на скелі зробили, з панорамним ліфтом. Але там — лише туристична приманка. А тут — пам'ять. От даже підлітки приходять селфі робити. А зайдуть — подивляться і згадають тих хлопів, чоловіків і жінок, які там гинули. І щось у голові лишиться.
— Мене одне цікавить, — говорить його знайомий. — Скільки часу це місце буде святим? Коли сюди доберуться продавці сувенірів і ресторатори? Бо тоді буде не меморіал пам'яті, а символ туристичного Львова з його наливками, круасанами й пивом.
П'ятеро підлітків із чорним пакетом зупиняються на першому оглядовому майданчику. Озираються. На вулиці стемніло.
— Тарік, тут пити не будемо, — каже невисокий хлопець у білій кепці. — Якось незручно, це як кладовище.
— А хто сказав, що ми бухати будемо? Поминатимемо, — відповідає другий. Озирається, бачить припаркований неподалік поліцейський "Пріус". — Да, пити тут не будемо. Йдемо в парк.
3 
35413
Коментарі