— Ні там ні тут я не потрібен. У США немає українського літературного життя. Той, що створила Нью-Йоркська група, був останній. В Америці залишалося хіба чекати смерті. Однак я мав ще багато внутрішнього неспокою. Я — не осіла людина. Часто змінював доми, жінок, міста, країни. Тому й переїхав в Україну. Але я почуваюся людиною, яка стоїть збоку. Старша генерація українських письменників до мене ставиться із застереженням. Бо все, що пишу — заперечення їхньої поетики. Яка, по суті, досі є соцреалістичною, — говорив у інтерв'ю український поет-модерніст 89-річний Богдан Бойчук. Він — один із засновників українського поетичного об'єднання Нью-Йоркська група.
10 лютого Богдан Бойчук помер у Києві.
Торік восени був у Львові на Форумі видавців. Читав свої вірші в театрі Леся Курбаса.
— Мені довелося тричі бачитися з Бойчуком. У його дерев'яному домі в Ґлен-Спей, під час показу фільму про Нью-Йоркську групу в Гантері та у Львові на Форумі видавців, — розповідає поет і перекладач Василь Махно, 52 роки. — До будинку Бойчука у Ґлен-Спей вела запилюжена дорога, вкрита дрібним щебенем. Навколо — квітники, у господарській прибудові — дрова. Я запитав, навіщо йому стільки дров на зиму? І він відповів: "Так, про запас. Зиму я перебуду в Києві".
Народився Богдан Бойчук у селі Бертники Монастириського району на Тернопільщині. Під час Другої світової війни його забрали на примусові роботи в Німеччину. 1949-го переїхав до Нью-Йорка. Там закінчив коледж і працював у галузі електроніки.
У 1950 роках став співзасновником Нью-Йоркської групи поетів-емігрантів. Пізніше редагував видання "Нові Поезії", "Сучасність".
"Красивий чоловік, красиве життя, — написала в соцмережі письменниця Оксана Забужко. — На старість він переселився в Україну. Видавав, перекладав, друкувався, тішився життям і людьми. З усіх мистецтв найвіртуозніше володів мистецтвом жити. Навіть коли він гнівався, здавалося, що його очі сміються".
Богдан Бойчук видавав поезію, драматичні твори та прозу. Перекладав роботи з іспанської, англійської, російської на українську. Він — автор шести поетичних збірок, двох романів, восьми п'єс, а також численних перекладів.
2 
1
Коментарі