63-річний професор Сергій Шалімов у медицині 40 років. Очолює Інститут онкології Академії медичних наук. Щорічно тут лікують понад 10 тис. хворих. За вікном кабінету видно лікарняні корпуси. Над столом висить портрет Миколи Пирогова. На полиці шафи стоїть портрет батька, хірурга Олександра Шалімова.
— Я завжди себе відчував медиком, з дитинства. У Брянську ми жили в гуртожитку, на території обласної лікарні. Батько, мати, я і брат, — каже Шалімов. — Уявіть: у 50-х роках там в одному відділенні працювали Амосов, Авілова, Дєдков, Малахова. Ну і мій батько. Я ще хлопчиком усіх їх знав, заходив в операційну. Чи не страшно було? Ні. Я вважав уже тоді, що це — життя. Все було звично.
Першим з Брянська до Києва поїхав Амосов, розповідає Сергій Олександрович. Потім до Харкова переїхала родина Шалімових. Тут вони теж жили на території лікарні. Тому, усміхається професор Шалімов, проблеми з вибором професії він не мав:
— У медінституті відразу захопився хірургією. І на третьому курсі вже сам зробив першу операцію.
Атмосфера вашого закладу не пригнічує?
— Ні. І забобонів не маю. Дехто каже, що онкохворі — люди з поганою енергетикою. Це чисте шарлатанство. Вони звичайні хворі. Якби людина доживала до 100 років, онкологічні захворювання були б в усіх. Клітина старіє, потім починає неправильно ділитися.
Як відволікаєтеся від роботи?
— Якогось особливого хобі не маю. І в батька теж не було. Звісно, люблю читати. Дивлюся хороші фільми. Інколи ходжу до театру. Колись із батьком любили полювати. Але майже не стріляли. Це був виїзд на природу, розмови біля вогнища. Їздили по всій Україні. Принагідно обстежували людей.
Батько любив співати українські пісні
Батько працював у інституті хірургії. І я там само — на початку 1970-х. Тоді був підйом хірургії. Я перший у Радянському Союзі почав робити операції на підшлунковій залозі. Їх не робили навіть у Москві. До нас приїздили вчитися. 1980-го я перший у СРСР пересадив підшлункову від трупа живій людині.
Скільки за життя зробили операцій?
— Десь 30 тисяч.
Хтось із рідних пішов вашими слідами?
— Тільки брат. Спочатку працював хірургом, але потім покинув.
У Києві відомі вихідці з Брянська товаришували?
— З Амосовим близькі були. І з Авіловою, його ученицею. Амосов був цікавою людиною. Міг будь-якому можновладцеві сказати все, що думає. Якось із батьком і Амосовим їздили у 80-х до Брянська, на ювілей лікарні. Тоді якраз почалася мода на дієти. Ну й у всіх головний інтерес — що буде їсти Амосов.
А ви, до речі, дотримуєтесь дієти?
— Ні, їм усе підряд... Амосов тоді всіх страшенно розчарував: їв те саме, що й решта. І досить багато, — сміється. — А він худенький був, маленький. Випити, до речі, теж міг. Небагато, але пив, не пропускав.
А як у вас зі спиртним?
— Трохи можу собі дозволити. Але теж не любитель. Батько — той більше міг випити. Тоді дуже любив співати пісні, особливо українські народні. У нього непогано виходило. Багатьом подобалося.
Яка операція для вас найважливіша?
— Мабуть, перша трансплантація підшлункової. Донора треба було знайти, щоб людина після аварії померла. Швидко перевезти, зробити операцію. Це дуже складно. Години чотири тривала. Зараз такі операції вже звичні. Мої напрацювання, які я описав, використовують тепер на Заході. 1990 року я був у Празі, в інституті трансплантації. Там робили операцію за моєю методикою.
Скільки така операція коштує тут і на Заході?
— Вартість усюди однакова — приблизно 100 тисяч доларів. Але там платить пацієнт, а тут держава. Наш інститут є бюджетною організацією. У нас така операція коштує півтори-дві тисячі доларів.
Вас кликали на Захід?
— Багато разів. І на Захід, і до Москви. Але я серйозно не розглядав цих пропозицій. Свою долю пов"язую з Україною. Навіть не уявляю себе деінде. По-українськи все розумію. Інша річ, що думаю російською. Але ніхто не робив мені зауважень.
Є якісь рецепти від Шалімова?
— Їжте більше овочів, фруктів, риби. Населення Сходу харчується рибою, тому там хворіють менше. Більше схильні до недуг ті, хто має зайву вагу. Ще алкоголь впливає. Випити по святах навіть корисно, але трохи. Ну, і рання діагностика — на початкових етапах рак добре лікується.
1943, 14 серпня — народився у Брянську
1960 — закінчив школу в Харкові
1965 — закінчив Харківський медінститут
1966 — одружився з Неллі
Заслужений діяч науки й техніки України, лауреат державних премій, член Європейського товариства хірургів-онкологів, дійсний член Нью-йоркської академії наук, доктор медичних наук
1 
1
Коментарі