25-річна Оксана Кирєєва торік з вересня живе і працює в Бахрейні. Королівство розташоване між Саудівською Аравією й Іраном. Має родовища нафти та газу. За площею менше за Київ.
— Одразу в аеропорту отримала місцеву сім-картку. За кілька днів прийшло смс-повідомлення, коли і куди піти на медогляд. Усі іноземці проходять медогляд при в'їзді в країну, — розповідає Оксана. — Якщо виявляють хворих на туберкульоз, гепатит С, ВІЛ, сифіліс — депортують.
У країні потрібен внутрішній паспорт. Оформляють разом з візою для тих, хто тут офіційно. Термін дії паспорта такий, як візи.
Житло дороге. Однокімнатна квартира з непоганим видом, недалеко від пляжу коштує 200 тисяч доларів.
Зазвичай всі живуть у віллах по кілька людей у кімнаті. Мені пощастило — мешкаю сама. З будинку на роботу йти півхвилини.
Працюю у музичній школі, викладаю вокал і фортепіано. З дітьми можуть вчитися дорослі. Наймолодшому учневі 4 роки, найстаршому — 37. Робочий тиждень починається з неділі.
У місяць на проживання витрачаю приблизно 500 доларів. Знадобився квартал, щоб можна було відкласти.
Здобуток цієї роботи — іспит на диплом з вокалу. Його складатиму навесні. Бал цього сертифіката в Європі й Америці вважають балом вступних іспитів.
Тут нелегко влаштуватися на роботу, але якщо вже знаходять місце, то тримаються.
Бахрейн — мусульманська країна. Жінки ходять у хіджабах. Але в кожної другої годинник "ролекс", а в дитини — свій водій і нянька. У сім'ї зазвичай по три-чотири дитини. Родини подорожують п'ять-шість разів на рік. І дивуються, коли кажеш, що не була у Франції чи на Канарських островах.
Діє сухий закон. Лише у чотирьох магазинах на всю державу продають алкоголь. У закладах у меню теж немає спиртного. Є винні карти в дорогих ресторанах, готелях.
З продуктів можна купити все, що завгодно. Тут нічого не виробляють, але все імпортують. Черешні коштують 700–800 гривень за кілограм, вп'ятеро дорожче, ніж манго.
Коментарі