1 червня в Києві відбулася виставка ретро-автомобілів "Кава по-київськи". Захід пройшов на стадіоні університету біоресурсів і природокористування. З'їхалося понад 40 машин. Майже всім понад 30 років.
При вході стоять два ретро-автобуси. Салони оздоблені фотоапаратами, бобінними магнітофонами 1970 років та радіолами. В одному з автобусів, Павлівського автозаводу, облаштували кав'ярню.
— Мені наллють безкоштовно, бо маю талон, — каже відвідувач. Тримає талон на каву у вигляді проїзного квитка.
— Закомпостуйте, інакше він недійсний, — каже бариста біля кавового апарата, що встановили за водійським сидінням.
Неподалік ставить ковпак на колесо автобуса ЛАЗ власник кав'ярні 45-річний Вадим Навроцький. Він — один з організаторів заходу. Його автобус спереду між фарами має велику літеру "Л", емблему Львівського автобусного заводу, та вилиту з хрому "усмішку". На ньому намальовані символи Києва — червоний корпус Національного університету ім. Шевченка, Володимирський собор, "Київський торт".
— Маю вісім таких. Ще не всі реставровані, — розповідає Вадим. — Чотири роки тому натрапив в інтернеті на ЛАЗ 1968 року випуску. Згадав дитинство, мені ця "усміхнена" модель завжди подобалася. Купив. Тримати його в гаражі немає сенсу. Вирішив зробити з нього переїзну кав'ярню. Потім це перетворилося на хобі. Як тільки знаходив старі автобуси, купував і переобладнував на кав'ярню. Я — кавоман. Привожу її з Італії.
Автобус має майже всі оригінальні деталі — кермо, сидіння, прилади.
— Задні ліхтарі шукав місяць у Києві по барахолках. За штуку віддав 200 гривень. Емблему вишукував по автобазах і серед колишніх водіїв. Єдине, що зараз неможливо дістати, це оригінальні ковпаки на колеса, вони з алюмінію. Всі давно здали на металобрухт.
Повз автобус проходить організатор виставки, експерт із ретро-автомобілів 47-річний Володимир Винник. Групі гостей у мегафон розповідає історію кожного автомобіля. Зупиняється біля найдорожчої моделі — "Бентлі С2". Її салон обтягнутий телячою шкірою, оздоблений вставками з лимонного й горіхового дерев. Експерти оцінюють авто в $150–200 тис.
— Колишній президент США Джон Кеннеді подарував цю машину одному сурдоперекладачеві, який допоміг йому влаштувати вдалу передвиборну кампанію. Авто викупили і привезли в Одесу. Там почали реставрувати, наробили помилок. Через це двигун перегрівався. Хотіли замінити дерев'яні вставки пластиковими. Ледь не поховали автомобіль. Вже в Києві машину зробили якісно.
У колекції Віктора Януковича був подібний автомобіль — "Бентлі С1".
— Для оздоблення салону спеціально вирощують лимонні дерева й горіхи. Для обтяжки сидінь тримають цілі ферми спеціальної породи телят. Вартість залежить від оригінальності оздоблення.
Праворуч "Бентлі" стоїть утричі менший червоний "Сітроен 2СВ". Такі авто випускали з 1949 по 1990 рік, зробили чотири мільйони моделей.
— За цю машину в Німеччині я заплатив товаришу одну дойчмарку. Бо формально мав купити машину, — розповідає 67-річний Володимир Вільдермут. Автівка має брезентовий дах. Скло передніх дверей не опускається донизу, а відчиняється зверху, як кватирка.
— 1994 року поїхав до товариша в Гамбург. Часи складні були, коштів на все бракувало, навіть на квиток додому в Київ. Друг замість квитка подарував мені машину. Привіз у село до родичів біля Гамбурга. Відкрив ворота сарая, а там цей "Ciтроен". На даху — курячі гнізда, вкрита пилом і павутиною. Завів із четвертого разу. Нею і доїхав в Україну, потім реставрував.
Володимир Вільдермут їздить цим авто рідко. На щодень користується "Мерседесом".
— "Сітроен" — це для душі. Їжджу ним лише по вихідних або на виставки, — каже.
2 
1
Коментарі