Ексклюзиви
Четвер, 11 жовтня 2007 14:41

Василь Карпишинець живе без рук

Автор: фото: Сніжана РУСИН
  Василь Карпишинець з села Жденієве Воловецького району на Закарпатті робить усю хатню работу сам. Навіть їсти може зварити
Василь Карпишинець з села Жденієве Воловецького району на Закарпатті робить усю хатню работу сам. Навіть їсти може зварити

54-річний Василь Карпишинець із села Жденієве Воловецького району на Закарпатті від народження не має рук. Три десятиліття він читає історію в місцевій школі.

Із дружиною Ольгою Василь порається на подвір"ї 8-квартирного будинку. Подружжя бетонує майданчик перед входом до помешкання. Ліктями чоловік піднімає два 10-літрові відра з розчином і подає жінці. Та розливає їх у форми.

— До Жденієвого ми переїхали з села Киликиїв Хмельницької області. Тут мені запропонували роботу й 3-кімнатну квартиру, — Василь Іванович кладе на землю відра й показує на вікна першого поверху будинку.

— Сам я з Верхніх Воріт, із багатодітної сім"ї, — розповідає Карпишинець. — Дитинство провів у інтернатах для дітей з фізичними вадами. 1970-го вступив на історичний факультет Ужгородського університету. Вчителював у Киликиєві. Там познайомився з Олею. Вона жила з матір"ю-телятницею і молодшою сестрою Валентиною по-сусідству.

— Він дуже гарно співав. Я почула й залюбувалася, — згадує жінка. — Бачилися з ним рідко, бо я навчалася в Рівному на ткачиху. Та диплом не отримала, бо вийшла заміж за Василя й народила сина Олега. Василь помагає мені всьо, що попрошу, — посміхається жінка. — Коли діти були малі, навіть пелюшки прав. І їсти сам може зварити.

Господар веде до хати. На дивані сидить русява дівчинка.

— Олександро, допоможи бабусі зварити каву, — звертається до 9-річної онуки. Та біжить на кухню.

— Живемо з онукою Сашею, — чоловік відсуває ліктями стільчик. — Її мама, наша донька Діана, розійшлася з чоловіком-п"яницею й поїхала на роботу в Одесу. Син Олег теж розлучений. Працює в Одесі на будівництві. Допомагає нам грошима.

Як приїжджав до села Віктор Балога, запитав його: "Чого сидите за одним столом зі злодіями?"

Чоловік розповідає, що колись тримав господарство.

— Коли Діана була малою, мала хворі почки. Я купив кіз, завів пасіку. Годував доньку молоком, медом. І Сашу козиним молоком поїв. А потім козу продали. На початку 1990-х подалися в бізнес — торгували продуктами, які привозили з Мукачевого. 1993-го я збудував теплицю, вирощував на продаж тюльпани. Їздив за насінням аж до Вільнюса. Та закрив її, бо було невигідно.

Заходить Ольга Василівна з тацею. Василь Іванович підсуває каву.

— Я без цукру п"ю, й Олю так навчив. Від цукру багато хвороб, — бере філіжанку й надпиває. — Після президентських виборів 2004-го я попав до реанімації. Підтримував Віктора Ющенка. Згодом почав вимагати, аби нова влада газифікувала село. Писав скарги до району, області.

Каже, через це посварився з місцевим начальством.

— Як приїжджав до села Віктор Балога, запитав його: "Чого сидите за одним столом зі злодіями?".

Карпишинець каже, що в школі йому скоротили кількість уроків.

— Маю вісім годин на тиждень, — скаржиться він. — Це менш ніж півставки.

Живе родина на 720 грн чоловікової допомоги з інвалідності. Жінка торгує продуктами на лотку, що стоїть за будинком.

— У Василя найкращий почерк у школі, — змінює тему господиня. — Ось, дивіться, — дістає з шухляди зошити.

Карпишинець одягає окуляри й відкриває зошити.

— Таких конспектів не веде жоден вчитель нашої школи, — хвалиться він. Бере кулькову ручку ліктями й каліграфічно виводить тему наступного уроку.

Біля автобусної зупинки 30-річний односелець вітається з Карпишинцем. Той відповідає радо.

— Багато людей у селі через мій конфлікт з начальством зі мною не розмовляють, — зізнається він.

1953, 18 червня — Василь Карпишинець народився в с. Верхні Ворота Воловецького району на Закарпатті
1970 — вступив на історичний факультет Ужгородського університету
1975, 5 грудня — у с. Киликиїв на Хмельниччині одружився з Ольгою
1976 — народився син Олег; переїхали до с. Жденієве Воловецького району на Закарпатті
1978 — народилася донька Діана
1993 — почав вирощувати тюльпани в теплиці
1998 — народилася онука Олександра
2004 — посварився з частиною односельчан через газифікацію села

Зараз ви читаєте новину «Василь Карпишинець живе без рук». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода