— "Газету по-українськи" передплачую шість років. Подобається, бо в ній можна знайти все, що цікавить. Почала висилати квитанції на розіграш призів. Коли знайомі дізналися про мою перемогу, собі теж видання виписали, — каже 47-річна Валентина Лазарева з села Калинівка Рокитнянського району на Київщині.
Вона передплатила "Газету по-українськи" на рік. Відправила копію квитанції на адресу редакції і виграла соковижималку.
— Ми вже користувалися нею. Робила сік з яблук, моркви і буряка, — продовжує.
Валентина Лазарева з 2011 року працює керівником відділення поштового зв'язку у своєму селі.
— Я люблю читати. Тому виписую багато видань, — розповідає Валентина Леонідівна. — До пошти працювала бухгалтером і завкадрами в селі Луб'янка, за 14 кілометрів від Калинівки. Добиратися туди було складно. А в нашому селі начальник пошти Валентина Коляда йшла на пенсію. Запропонувала мені своє місце. Я півроку ходила вчитися.
Валентина Лазарева народилася в сусідньому селі Першотравневе.
— Мене і на два роки старшого брата Володю мама виховувала одна. З батьком розлучилася, коли мені був рік, бо пив. Він у нашому селі мав іншу сім'ю. Але давав нам гроші, носив гостинці. Останні 10 років не пив, бо хворів. Помер у 55.
З чоловіком 47-річним Сергієм Олександровичем виховали чотирьох дітей.
— Чекала його з армії. Коли повернувся, одружилися. Його батьки і моя матір допомогли купити хату. Першим у нас народився Артур, за два роки Саша, а ще через три — Андрій. Ми хотіли донечку. Чоловік назвав її Альбіною. Торік ми з Сергієм справили срібне весілля — 25 років у шлюбі. Запросили півсотні родичів і друзів, — говорить Валентина Лазарева.
3 
35413
Коментарі