У четвер, 27 січня, біля "Мазох-кафе" на вул. Сербській, 7 у Львові звели імпровізований боксерський ринг розміром 3х4 м. На ньому лежать кайдани, металеві ошийники з шипами, грубі ланцюги. Позаду висить велика фотографія парламентської сесійної зали. На знімку видно, як депутати під час засідання читають газети, ходять по залу, розмовляють.
— Підходьте ближче, зараз будемо святкувати 175-річчя від народження Мазоха, — закликає перехожих директор мережі концептуальних авторських ресторанів "Фест" Юрій Назарук, 30 років.
До стін закладу сходяться 50 людей. Тут стоїть перший у світі пам'ятник австрійському письменнику Леопольду фон Захер-Мазоху. Він народився у Львові. Від його прізвища пішов термін "мазохізм" — отримання сексуальної насолоди від приниження і фізичних страждань.
— У дитинстві Захер-Мазох захопився родичкою, графинею Ксенобією — вродливою, але жорстокою жінкою, — розповідає одна з офіціанток ресторану. — Коли вона залишалася зі своїм чоловіком наодинці, хлопець часто чув удари батога і стогони графа. Це описав у своїх романах "Розлучена жінка" та "Венера в хутрі". Мазох сприймав жінок як істот, яких слід любити і ненавидіти водночас.
Усередині кафе — знаряддя мазохістів: батоги, наручники, мотузки, прищіпки. Офіціанти одягнуті у шкіряні ремені та ошийники. На прохання відвідувачів можуть відшмагати їх батогом. Послуга безкоштовна.
— Не знаю, хто такий той Мазох, але чула, що там у кафе суп із пенісом бика продають і яйця бичачі є. Гидота. Але ходи, подивимося, може, шось давати будуть, — тягне за руку подругу 58-річна Тамара Тимчишин у світло-коричневій дублянці.
О 13.05 із кафе вибігає гурт молодих людей. У всіх на обличчях маски вовків. До футболок причеплені значки з прапором України. У руках тримають пачки з фальшивими євро та доларами. На ринг виводять двох боксерів у шоломах.
— Ми граємо депутатів, — пояснює студент 20-річний Володимир Жолоб. — Зараз покажемо, як потрібно працювати у Верховній Раді. Наші парламентарі — справжні мазохісти. У них розуму немає, тільки фізична сила.
— Розпочинаємо засідання депутатів п'ятого скликання Верховної Ради України, — виголошує рефері. — Бій!
Боксери починають битися. Люди в масках стрибають, свистять, сваряться.
— Шуфрич, іди геть! — кричить один чоловік до іншого. — Твій час пройшов. Тепер наша ера. Геть! Вітренко-відьма, позич бідному депутату гроші. Як виграє мій боксер, то вдвойнє поверну.
Хлопці в масках кидають гроші на ринг, пхають їх у кишені рефері. Намагаються його підкупити.
— Але то вже витворяють, — сміється житомирець Роман Лила, 36 років. — Усе одно в нашій Верховній Раді всьо жоще. Тут ше квіточки.
На крики з будівництва виходять робітники. Жменю купюр набирає пенсіонерка Галина, 60 років. Уважно розглядає фальшиві євро.
— Тьху ти, — спльовує. — Думала, справжні. А то все підробки. Нашо так люд провокувати?
Після 10 раундів боксери падають.
— У цій країні депутатом може бути кожен, — виголошує рефері.
Офіціанти виносять торт, по боках оздоблений їстівними кнопками. Червоним кремом вилито слово "Мазох".
— Не даремно стільки мерзли. Хоч солодкого на халяву поїмо, — каже Тамара Тимчишин.
3 
1
Коментарі
1