— Виконуйте вказівки гідів, і все буде добре, — 26-річна Аліна Марненко запрошує до кімнати підвального приміщення на вул. Івана Гончара в Києві. За нами зачиняють двері. Опиняємося в цілковитій пітьмі. Це музей у темряві "Третя після півночі". Аліна з колегою Володимиром Дідусом відкрили його півроку тому. Тут людина може відчути себе незрячою.
Поруч у темряві по черзі представляються троє гідів — Олена, Ірина і Наіля. Роздають усім тростини. За їх допомогою проходимо далі. На підлозі викладена бруківка, стіни нагадують фасад будівель, чути автомобільний гул.
— Ця екскурсія називається "Прогулянка в темряві". Пройдемо 150 квадратних метрів площі. Наша перша локація — вулиця, — говорить Олена. Дає завдання знайти світлофор, перейти дорогу, дійти до кавового автомата.
— Яку каву замовляєш, без допомоги сторонніх не дізнаєшся. На кнопках могли зробити хоча б написи шрифтом Брайля. Але це ще не так важливо. До прикладу, незрячий не може сам зняти гроші в банкоматі. У Європі до них зробили озвучування з інструкцією користування, — каже гід Ірина.
Навмання засовуємо банкноти до кавового автомату, тиснемо на кнопку. Напій розливаємо. На запах визначаємо — капучино з ваніллю.
Навпомацки знаходимо дерев'яну лавку.
— У Києві немає рельєфної плитки в метро, що показує напрямок, — продовжує Олена. — Інколи люки на тротуарах відкриті. Нещодавно моя незряча подруга поранила обличчя. Зачепилася за рекламний щит, що висів на стіні будівлі.
У місті нас виручає тростина. З'являються собаки-поводирі. Однак їх не пускають до метро. Можемо подорожувати потягом. Попередньо треба звернутися до адміністрації вокзалу. Там зустрічають і проводять у потрібний вагон. У місці призначення також чекає супровід. Комунікація теж не проблема — сучасні комп'ютери й телефони озвучуються. Серед незрячих є навіть програмісти. Я пройшла курси веб-дизайну.
По закінченні екскурсії нас проводять на виставку "Невидиме мистецтво". У повній пітьмі представлені 25 копій творів — об'ємна картина Леонардо да Вінчі "Мона Ліза", бюст ученого Альберта Ейнштейна, мініатюрна Ейфелева вежа у Франції. Їх зробили з гіпсу, дерева, металу.
— Серед експонатів є копія столичних Золотих воріт, — розповідає Аліна Марненко. — Плануємо запрошувати на виставку незрячих дітей. Для більшості це єдина можливість уявити за допомогою дотику, як виглядають шедеври мистецтва й історичні будівлі.
Виставка діятиме до 28 жовтня. Її оновлюватимуть що два-три місяці. Для людей із порушеннями зору вхід — безкоштовний.
7 
35413
Коментарі