— Два місяці тому Любомир Гузар звернувся до нас з такими словами: "Прошу вас, моліться за нашу Церкву, щоб вона розвивалася, славила Господа Бога і служила українському народові". У цих скорботних днях сповнімо цей духовний заповіт нашого батька, — каже Верховний архієпископ Києво-Галицький 47-річний Святослав Шевчук під час прощання із Любомиром Гузаром у львівському храмі Святого Юра.
Із 2002 по 2005 роки Святослав Шевчук був секретарем Любомира Гузара. 2011-го після відставки Блаженнійшого він став главою Української греко-католицької церкви. Три роки жив поруч із Гузаром у резиденції в Княжичах під Києвом.
— Уночі після виборчого синоду ми приїхали до нашої резиденції у Княжичах, — згадує Шевчук. — Блаженнійший Любомир у дверях мене зустрів і по-батьківськи обняв. Я думаю, що той жест сказав усе. Любомир любив мир, його щедро дарував і так само спокійно в мирі упокоївся в Бозі. У всіх нас ще бринять його слова, сказані мільйонному людові на Майдані. Ми тоді справді всі якось в один раз відкрили себе гідними людьми. Але багато хто боявся. І він сказав до нас: "Не бійтеся". Очевидно, що перед нами потім було багато викликів: Герої Небесної сотні, війна на Донбасі — завжди в таких обставинах люди бояться. Але його слова — "Не бійтеся" — були наче світлом. Я думаю, що мільйони людей, не боячись, ішли, ідуть і йтимуть далі тією дорогою до гідності, яку показує Блаженнійший Любомир.
Він був дуже скромною людиною, не любив уваги до себе. Якогось тексту, духовного заповіту він не залишив. Але так багато нам залишив у спадок — своєї мудрості, свого гумору й оптимізму. І тепер наше завдання цей духовний спадок зібрати, зберегти і примножити.
3 
1
Коментарі