"Усе життя моїм помічником і радником була мама, — розповідає у листі Катерина Іванівна з Полтави. — Вона залишила мені у спадок будинок. Рада була б там жити й господарювати, але здоров'я не дозволяє. Діти не хочуть допомагати, бо весь час на роботі. Планую хату продати, але поки що не вдається".
Вкладає у конверт фото цегляного будинку з зеленою дерев'яною верандою. Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник. Запалює три свічки. Кладе на фото обидві долоні, заплющує очі.
— Завищена ціна за оселю відштовхує потенційних покупців. Хочете продати, готуйтеся торгуватися і знижувати ціну. Влітку запропонують обміняти будинок у селі на квартиру в місті. Погоджуватися чи ні — рішення за вами. Нове житло зможете здавати в оренду. Це буде хорошою надбавкою до пенсії.
"У доньки Марини є двоє дітей, — розповідає у листі 68-річна Інна Григорівна із Дніпра. — Вона гарна жінка. Тільки з чоловіками їй не щастить. Двічі була заміжня. Обоє сиділи на стакані. Останній зять Олег працював сантехніком. Щодня повертався додому п'яний. Бив, бо ревнував. Раз на моїх очах штовхнув дружину на землю і став ногою на шию. Якби батька не було поруч, задушив би її. Я сили не маю, щоб відбитися від нього. З обома розлучалася через суд. Ні перший, ні другий не платять аліменти. Олег, перед тим, як піти з дому, вкрав у мене гроші, що збирала на похорон. Зараз до Марини їздить один чоловік із села. Допоміг зробити ремонт у квартирі. Кличе її з дітьми жити до себе. А вона боїться кинути роботу й почати все з нуля".
— Не тисніть на доньку. Погодитися на третій шлюб вона поки що не готова. До нового знайомого симпатії не відчуває. А заради випадкових стосунків не хоче кинути роботу, що приносить стабільний заробіток. Доля подарує їй зустріч із чоловіком, який не кидає слів на вітер. Щоб бути з нею, він готовий поступитися своїми принципами. Запропонує всиновити її дітей. Забезпечуватиме сім'ю усім необхідним.
"У 73 роки батько розлучився і привів до хати молоду жінку, — пише 42-річний Дмитро з Київської області. — З мамою жили у шлюбі 45 років. Мають четверо дітей. Бувало в житті по-різному. Сварилися, але швидко мирилися і любили одне одного. У серпні торік відправили батька в санаторій на три тижні. Повернувся звідти іншою людиною. Зізнався мамі, що зустрів другу жінку. Вона на п'ять років за мене молодша. Перегородив двір на дві частини. Зробив до хати окремий вхід. Із жовтня там господарює його нова дружина. Мама зради не витримала. Переїхала жити до старшої доньки Вікторії. Ми теж із новою дружиною батька порозумітися не можемо. До неї зачастили в гості її мати й сестра. Перерубала для них усіх батькових курей. Він їй усе прощає".
Надсилає фото батька. Він одягнений у вишиванку і джинси. Сивий, має бороду й золоті коронки.
— Молода дружина скоро попросить батька приписати її в будинку. А ще за півроку — внести до заповіту. Не випускайте з поля зору документи на оселю, якщо не хочете залишитися без даху над головою. Не вмовляйте маму повернутися додому. Усе, що відбувається за парканом, викликає в неї розпач і біль. Пробачити чоловікові зраду не зможе. Він пошкодує, що розлучився.
"Внучка Світлана вийшла заміж за хорошого хлопця, але жити їм немає де, — починає лист 76-річна Галина Тимофіївна із Київщини. — Ночують у гуртожитку, що з дня на день почнуть розбирати. Свекруха хоче їх розвести. Робить усе для цього. А в них росте маленький синочок. Вони повинні триматися купи".
— Молодій сім'ї розлучення не загрожує. Житимуть у шлюбі попри втручання батьків. За три роки вдруге стануть батьками. Аби орендувати квартиру, чоловікові Світлани доведеться піти на другу роботу, а внучці раніше терміну вийти з декрету. Своє житло матимуть після 2020-го. Зять отримає спадщину від далекої родички.
"У серпні торік я поїхала на заробітки в Польщу, — пише рівнянка Людмила, 42 роки. — Там зійшлася зі Степаном із сусідньої області. Знала, що в нього є сім'я, але мене це не зупинило. Ми потай зустрічалися. Я завагітніла. На мене вдома чекали двоє доньок. Чоловік гуляв, тому совість мене не гризла. Коли Степан довідався про вагітність, то запропонував гроші на аборт. Потім зник, на дзвінки відповідати перестав. Повернулася додому, вирішила, що народжу дитину. Але через перенесений стрес стався викидень на 20‑му тижні. Чоловік подав на розлучення. Хоче відсудити в мене хату. Доньки живуть у його матері. Зі мною бачитися не хочуть. Свекруха настроїла проти мене".
— Марно сподіваєтеся повернути дитячу любов за допомогою грошей і подарунків. Не дивуйтеся їхній відданості свекрусі. Горнуться до людини, яка доглядала за ними, доки ви були на заробітках. Повернетеся в Польщу, щойно відкриєте візу. У липні розпочнете нові стосунки. Уваги від вас добиватиметься чоловік, у якого працюватимете. Почуття не будуть взаємні. Але цей роман допоможе приглушити відчуття самотності.
6 
35413
Коментарі