У кожному будинку живе домовик

 

33-річний узбек Олександр Баришніков називає себе магом Каєм. У столичному клубі "Лица" він гадає на кавовій гущі з понеділка по середу.

— У Києві живу з травня минулого року, — каже російською. Пригощає кавою. — Коли пішов у Києво-Печерську лавру, зрозумів, що це друге місце духовної сили після Гробу Господнього. Україна буквально стоїть на кістках, тут багато святих мощей. У Києві знайшов 15 місць із сильними потоками: Лавра, Лиса гора, Китаївська пустош, Пирогів. Коли піднявся на Лису гору, бачив багато духів. Вони ходять там, як звичайні люди.

Баришніков із дитинства розмовляє з духами.

— Мама розповідала, що ночами я сміявся, а коли вона схилялася наді мною в колисці, відвертався. Було таке, що доходив за крок до відра з гарячою водою, а потім обертався і йшов в іншому напрямку. Добре, що моя мама психіатр. Якби народився в звичайній сім"ї, мене залікували б у психлікарні. Коли мав 11 років, бабуся перед смертю покликала мене, старшого онука. Узяла за руку, відвернулася до стіни і хвилин п"ять щось шептала. Вночі приснилося, що вона принесла мені піднос із багатством. Я взяв його і прокинувся. Біля мене сиділа мама і плакала — бабуся померла.

Уроки магії почав давати 1996-го.

— Прибрав собі ім"я Кай — так мене духи кликали. Тепер гадаю по руках, на кавовій гущі і картах таро. Ніколи не кажу людині дату її смерті. Приходив до мене один чоловік, розповідав про свої плани у бізнесі. А я бачу, що жити йому не більше двох років. Нічого не сказав, покликав дружину. Вона не повірила. А коли помер, докоряла, чому не зупинив смерть. Продовжити життя неможливо, проти Бога не попреш. Не можна навіть казати людині, що їй пороблено. Треба заспокоїти, показати, де біле і де чорне — нехай сама вирішує.

Душам рідних на землі так само, як нам у смердючому туалеті

Із якими духами розмовляєте?

— З усіма, чую їх і вдень, і вночі. Викликаю, коли потрібні, щоби не керували мною. Найчастіше контактую з духами страху, гніву, любові, роду. Легко йдуть на контакт і допомагають "застряглі душі" —  тих, які померли не своєю смертю. Якщо людина пішла з життя від кохання, вона є духом кохання і допомагає у цих питаннях. Є духи, які відповідають за бізнес. Приходила якось жінка, цікавилася своїми справами. А дух мені каже: "Вона слабка у бізнесі. У неї нічого не вийде".

Спілкуєтеся із духами покійних родичів?

— Ні. Душам рідних на землі так само, як нам у смердючому туалеті — хочеться якнайшвидше втекти.

Багатьом допомогли знайти любов?

— Кому знайти, а кому й позбутися. Любов на замовляннях довго не протягне. Люди не можуть жити разом, якщо не повінчані у світі духів. Коли приходять жінки, просять повернути чоловіка, а я бачу, що їм недоля бути разом, прошу жінку відпустити чоловіка.

Лікуєте від хвороб?

— Добре знаюся на травах. Але лікувати СНІД і рак не беруся. В Україні все лікують яйцями. Але ж не можна все яйцями відкатати. У 19 років я лікував біснуватого. Отримав великий стрес. Відтоді завжди працюю зі свинцем, виливаю його у свячену воду. Свинець — негативний метал. На ньому найчастіше роблять порчу: виливають пам"ятні дошки з іменами живих людей, закопують їх у землю — і людина починає хворіти. Відробити таке можна тільки свинцем. Якщо в Узбекистані порчу роблять на ножах, ножицях і крові, то в Україні — на голках, ножицях і землі з кладовища. Але та земля діє тільки три дні. Якщо людина просить помолитися за неї, грошей не беру. Прошу тільки на свічки.

Каже, у кожному будинку живе домовик.

— Коли продаєте будинок чи квартиру, забирайте домовика зі собою. Відкрийте банку чи пляшку і попросіть його зайти туди, а в новій оселі випустіть. Точно знаю, що в кожної людини є два ангели. Ангел життя супроводжує нас на землі, тримає душу в тілі. Коли вона тікає, трапляються самогубства. А з ангелом смерті ми відходимо з цього світу.

×