Четвер, 14 серпня 2008 18:29

Третій рік не розмовляють Валерія та Ілля Правуки

Автор: фото: Олена ГОРДІЄВА
  Валерія та Ілля Правуки живуть у Києві. Вони свідомо перестали розмовляти у травні 2006-го. Спілкуються записками і жестами
Валерія та Ілля Правуки живуть у Києві. Вони свідомо перестали розмовляти у травні 2006-го. Спілкуються записками і жестами

Подружжя Правуків живе в половині приватного будинку на столичній вул. Кошового. У квартирі старі меблі та килимки. Охайно й чисто.

На порозі господиня Валерія, 27 років, киває головою і мовчить. Її чоловік 27-річний Ілля виходить із кімнати у старій футболці. Простягає руку для привітання. Теж мовчить. Потім бере авторучку й аркуш паперу.

— "Здравствуйте! Я вам кофе сделаю!" — пише.

Валерія та Ілля спілкуються записками. У жінки крупний і чіткий почерк, у чоловіка — дрібний. Не розмовляють третій рік. Замовкли за півроку після одруження.

— Ми багато сперечалися та сварилися через побутові проблеми, — пояснює письмово Ілля. — Я колись читав, що наші предки переставали між собою спілкуватися, аби не ображати найближчих людей.

Слово "найближчих" не розібрати — двічі переписує.

Валерія на своєму аркуші продовжує розповідь:

—Підрахували, що майже половину часу витрачаємо на порожні балачки, сварки, непотрібні плітки, спілкування з людьми, які нам несимпатичні і яких не поважаємо. За тиждень мовчання зрозуміли, наскільки стало краще жити. Через місяць перестали писати матюки. Зранку киваємо одне одному головою — значить, вітаємося. Якщо нахил у правий бік — встав у доброму гуморі. Якщо в лівий — краще не чіпай.

— А як за столом спілкуєтеся? — цікавлюся.

— Раніше мене напружувало, коли за вечерею Ілля вимагав, аби я біля нього крутилася: подай ложку, досип супу, — пише Валерія. — У нього в родині так заведено, що жінка має обслуговувати чоловіка. А в мене завжди було самообслуговування. Часто гавкалися через це. Написати виходило б довше. Тепер Ілля вже звик: встав, сам досипав супу, взяв сільничку.

Ілля додає:

— Раніше після роботи за вечерею скидав негативну енергію на Лєру. Якось написав про свої проблеми — два аркуші паперу: що на роботі сталося, хто і скільки нам не доплатив, який замовник виявився козлом, — малює смайлика. — Але самому все здалося наскільки дрібним, що навіть не показав дружині. Зім"яв аркуш і викинув у смітник. Лєра так нічого й не дізналася.

Через місяць перестали писати матюки

Ілля працює на будівництві — кладе цеглу. Валерія заробляє вишиванням удома.

А перед телевізором не сваритеся?

— Я люблю спортивні канали, а Лєра серіали, — пише Ілля. — Я називав її тупою — за мильні опери. А зараз дивлюся спорт, приходить Лєра, перемикає канал — ну й добре. Мені так не хочеться вилазити з-під ковдри й шукати ручку з блокнотом.

Усе життя так мовчатимете?

— Ні! — пишуть синхронно. Валерія додає: — Коли з"явиться дитина, почнемо розмовляти, щоб її навчити говорити.

— Ми нормальні люди, не хочемо чогось недодати своїй кровиночці, — дописує Ілля на її аркуші. — Ви каву пийте, вистигне.

Лариса Геннадіївна, 53-річна мати Іллі, підтримує сина.

— Я пишаюся своїм Іллюшкою, — говорить жінка по телефону. — У других он діти й наркомани, й насильники, й зеки. А мій тихий, з роботи до жінки йде.

Продавець Тамара в магазині неподалік будинку Правуків звикла до мовчазних покупців.

— Приходять зі списком. Я беру бумажку, бєгом туда-сюда, в пакетик спакувала. Только говорю, скільки дєнєг.

1980, 26 грудня — Ілля Правук народився в м. Васильків Київської обл. в родині військовослужбовця
1981, 8 березня — Валерія Андрієнко народилася в Києві в родині вчителя
з 2000-го — Ілля працює на будівництві у столиці
2001 — Валерія закінчила Київський бухгалтерський технікум, роботи
не знайшла
2004, 18 червня — познайомилися на відпочинку в м. Свалява на Закарпатті
2005, 13 серпня — Ілля та Валерія одружилися
2006, травень — перестали розмовляти

Зараз ви читаєте новину «Третій рік не розмовляють Валерія та Ілля Правуки ». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода