Польська криза та гра на нервах: чому внутрішнє протистояння у Варшаві не грає нам на руку

Прем'єр Польщі Дональд Туск втрачає контроль над вулицею, а опозиція готується до довгої облоги.

Чому політичний шторм у Польщі - це зовсім не хороша новина для України та які сценарії розвитку подій чекають на наших сусідів, пояснив виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко, передає Gazeta.ua.

Політична криза в Польщі виходить на новий виток. На жаль, для нас Туск зараз взагалі не контролює вулицю. І тепер багато чого залежить не лише від кулуарних політичних домовленостей, а й від того, за яким сценарієм розвиватиметься протестний рух.

Гра в "хто першим кліпне"

Судячи з усього, Туск розраховував, що в результаті дій у Конституційному суді президент Кароль Навроцький змушений буде сісти за стіл переговорів і домовлятися. Але цей сценарій усе більше має вигляд малореалістичний. Навроцький розуміє, що він став лідером усіх правих сил, саме він контролює вулицю. А проти дій у суді виступили навіть деякі сателіти Туска.

Найближчим часом Навроцький не збирається йти на компроміси - він чекатиме. По суті, в країні почалася класична гра на витримку.

Тут варто нагадати: згідно з польською конституцією, якщо ти контролюєш конституційний трибунал, ти можеш накласти вето на будь-який законодавчий чи урядовий акт. Тому навіть перебуваючи в опозиції, можна мати величезні важелі впливу. Саме за ці важелі зараз і йде запекла боротьба.

Дострокові вибори чи затяжний параліч?

Найближчими днями ми побачимо свіжі соціологічні опитування, але з великою долею імовірності можна припустити, що вони не будуть втішними для Туска. Через це перед прем'єром постає надскладне дилема:

- чи іти на дострокові вибори зараз, намагаючись вхопити максимум;

- чи навпаки тягнути час, ловити опонентів на помилках і розкручувати головну контргру партії Туска - тезу про те, що лідер найбільшої опозиційної партії Польщі "Право і справедливість" Ярослав Качинський хоче виходу Польщі з ЄС.

"Поки найбільш реалістичним виглядає сценарій довгого і затяжного протистояння та політичної кризи, в якій, між іншим, найбільше шансів виграти мають конфедерати", - зазначає експерт.

Розпустити парламент у Польщі - справа непроста. Це можливо лише у двох випадках:

1. Туск дає свої голоси і тоді набираються необхідні дві третини.

2. Якщо протягом чотирьох місяців від дня подання у Сейм проєкту закону про бюджет президенту не передано документ на підпис. Оскільки бюджет подали 29 вересня, з 29 січня потенційно може запуститися процес дострокових виборів (вони мають відбутися протягом 45 днів від дня розпуску). Проте цей сценарій вимагає, щоб сателіти Туска були готові ризикнути всім, що наразі малоймовірно.

Існує й інший шлях - спробувати обрати новий уряд. Але за польською конституцією відставка одного кабінету передбачає автоматичне голосування за наступний. Для цього потрібна проста більшість, яку зібрати вкрай важко: треба і консолідувати голоси всіх правих, і чимось зацікавити сателітів Туска.

Чому це важливо для України?

Вчора у медіа з'явилося чимало дописів про те, що вся ця внутрішня буча нам на руку, адже поляки будуть зайняті собою.

"Це не зовсім так. Тема України залишиться базовою темою польських виборів незалежно від того, коли вони відбудуться. І нинішня ситуація може ослабити Туска - з усіма відповідними наслідками для нас",- резюмує Денисенко.

Але головне - не забувати про фактор вулиці та малопередбачувані процеси (позицію силовиків тощо), які залежать від абсолютно нелогічних речей.

×