Киянка 32-річна Тетяна Стоянова з 11 років хворіє на пієлонефрит. Вона не може нормально ходити в туалет, постійно болять нирки і сечовий міхур. Після 20 років лікування стала інвалідом першої групи та потребує операції з пересадки нирок.
— Коли вчилася у п'ятому класі, в мене раптово підскочила температура до 40 градусів. Було боляче ходити в туалет. Мама відвела в поліклініку, і лікарка сказала, що в мене цистит, виписала антибіотики. Але хвороба не проходила.
У 19 років Тетяна вийшла заміж. Чоловік вступив до німецького університету ім. Людвіга Максиміліана, хотів вивчитися на спеціаліста з інформаційних технологій.
— Забрав мене із собою, я там вступила до Мюнхенського вільного українського університету і закінчила його з дипломом магістра економічних прав. Якось під час пар мені стало дуже погано. Лікарю поскаржилася на постійні цистити. Порадили зробити томографію. Там і виявили доброякісну пухлину діаметром 5 сантиметрів, біля копчика. Сказали, що я з нею народилася, і вони таких дітей оперують у перші дні народження. А я прожила так 24 роки. За цей час вона виросла й тиснула на сечовий міхур, заважала розвиватися ниркам. Лікар порадив одразу вирізати пухлину, інакше за два роки вона мене убила б. Я погодилася. Після операції німецькі лікарі розказали, як користуватися одноразовими катетерами для сечового міхура. Трубочку вивели на живіт. Контракт чоловіка в цей час закінчився. Він умовив мене повернутися в Україну, бо сумував за рідними.
Вдома Тетяні довелося шукати одноразові катетери. Щодня їй потрібно було по чотири-п'ять штук, тому закупила оптом.
— У київській лікарні мені призначили стимуляцію сечового міхура, так хотіли його вилікувати. Натомість тільки розбурхали місце біля копчика, де була пухлина. Нирки почали боліти, не могли працювати. Довелося призначати мені діаліз. Це процедура виведення зайвої рідини з організму через апарат, що працює як нирки. Тричі на тиждень мушу лежати підключена по 5 годин. Після цього спадає припухлість, стає легше ходити.
Чоловік не витримав, розвівся зі мною. Він хотів мати дітей, але мені з таким діагнозом народжувати лікарі заборонили. У 32 роки я інвалід першої групи. Щоб якось вижити, потрібна операція з пересадки нирок. В Україні мене навіть на чергу не ставлять. Кажуть, прийдеш, як вилікуєш сечовий міхур. А його не вилікуєш, доки не пересадиш нирки. Операцію погодилися зробити німецькі лікарі, у них вона коштує 80 тисяч євро. Це найкраща ціна. Ізраїльські спеціалісти за таку беруть 130 тисяч євро. Мама готова віддати мені свою нирку, але їй 60 років. Не знаю, чи дозволять пересаджувати від літньої людини. Зараз найбільше хочу зібрати гроші на операцію, яка дозволить далі жити.
Для тих, хто бажає допомогти, реквізити:
"Райффайзент банк Аваль"
Номер рахунка — 058897900
Персональна карта №4149530039010160
Призначення платежу: благодійна допомога Тетяні Стояновій.
1 
1
Коментарі