У торговельному комплексі "Метроград" на Хрещатику продають марлеві маски з малюнками. За швейною машинкою в білій пов"язці сидить 24-річна Тетяна Поліщук:
— Хотіли купити маски, щоб захиститися від інфекції, та в аптеках немає. Вирішили пошити самі. Потім менеджер побачив, що на цьому можна заробляти. Шиємо щодня по 15–20 штук, оздоблюємо вишивкою. Раніше таке робили на футболках, кепках і трусах. Носити вишиту маску весело і не соромно. Дітям їх не хочеться знімати.
Заходить киянка Світлана Гончар, 39 років. Просить пошити дві маски з великими червоними губами.
— Це для доньки Соні. Їй шість років. Вона тиждень удома сиділа, бо у школі карантин. Завтра в балетній школі заняття. Діти готуються до конкурсу, їдуть виступати в Польщу. Чоловікові маску не замовляю. Йому свекруха пошила просту, із марлі й вати.
Студент 21-річний Ігор Назаренко замовляє чорну пов"язку. На ній Тетяна жовтими нитками нашиває символ долара. Для дівчини купує маску з полуницею.
— Я з Тернополя. Мамка з дому дзвонить — каже, щоб до них не їхав. Наказувала, щоб маску пошив. Дівчину просив, а вона лінується. Вирішив зробити їй подарунок.
Маски зі стразами і малюнками виготовляють українські дизайнери 37-річна Діана Дорожкіна і Сергій Єрмаков, 36 років.
— Я пошила кілька, — каже по телефону Діана. — Назвала їх "антикризові маски від грипу". Додала тонке мереживо, пришила усмішку з яскравої червоної шкіри. Випускати колекцію не збираюся. Не хочу заробляти на хворобі.
Єрмаков пошив пов"язку із шовку. Губи вишив камінням Сваровські.
— Маску я не продам! Это мой ответ "свиному" гриппу, акция позитива.
3 
1
Коментарі