Четвер, 05 лютого 2009 17:59

Суркіс подарував доньці квартиру і поїздку в США
6

Марина Суркіс працює менеджером в агенції Національної федерації футболу ”Україна Футбол Інтернешнл”
Фото: фото: Андрій ШМАТОВ
Ольга Романова, друга дружина Ігоря Суркіса, із донькою Яною на відкритті ювелірного бутика італійського бренду ”Скавія” у столичному центрі ”Мандарин-Плаза”, червень 2008-го
Мати Марини Суркіс, економіст Ірина, допомогла доньці облаштувати нову квартиру неподалік Хрещатика у Києві
Дворічна Марина Суркіс на відпочинку з батьками на Азовському морі
Римма Яківна та Михайло Давидович Суркіси були на випускному балу онуки Марини в Міжнародному університеті в Лондоні, 2007 рік

— 21 січня виповнився рік, як я працюю менеджером в агенції Національної федерації футболу "Україна Футбол Інтернешнл", — розповідає російською 23-річна Марина Суркіс, донька президента київського футбольного клубу "Динамо" Ігоря Суркіса. — Переписуюся із закордонними клієнтами, організовую матчі. Моя посада — менеджер зовнішньо-економічної діяльності та маркетингу. Тато пропонував відкрити власний бізнес, але я не хочу бути керівником лише фіктивно. Спочатку треба вивчити бізнес по всіх його щаблях, а потім створювати щось своє.

У столичному ресторані "Тифліс" на вул. Шота Руставелі Марина п"є трав"яний чай.

— Живу спокійним життям. Хто хоче зі мною познайомитися, може написати на мою сторінку в "Одноклассники" чи "ВКонтакте". Відповім усім, — усміхається.

Прошу розповісти про дитинство.

— Хотіла бути вчителькою, можливо тому, що моя бабуся Римма Яківна вчителювала. У батьків я була одна і мріяла, що в мене буде братик чи сестричка, яких я виховуватиму і вчитиму. А коли була зовсім малюсінька, ставила лялькам крапельниці. Мабуть, це в мене від дідуся Михайла Давидовича. Він був військовим лікарем, потім невропатологом. Але коли підросла, зрозуміла, що хоч ці професії важливі, хочу чогось активнішого, пов"язаного з бізнесом. По знаку зодіаку я лев, люблю бути в центрі уваги.

Як вас виховували?

— Ніколи не наказували і не сварили. Няньок у мене не було, ходила всюди з батьками. Коли мені було років три, тато з мамою кудись нарядилися, а мене не беруть. Тато в зеленому костюмі, мама в нарядному коричневому платті. Сказали, йдуть провідати бабусю, бо вона прихворіла, а мене не беруть, щоб не заразилася. З істерикою я лягла спати. А через чотири роки в шафі знайшла фотографію, де батьки в тому ж вбранні за столом у ресторані.

Вас балували?

— Ні в чому не відмовляли. Але коли, наприклад, приходили із мамою в магазин, то вона казала вибрати одну ляльку, а не всі десять, які мені сподобалися. У 14 років батько повіз мене у Францію, ми перекаталися на всіх атракціонах. Він знає, коли і що мені можна дозволити. Хоча до 18 років стежив, щоб я не гуляла допізна. Перевіряв, як учуся. Любив ходити до школи на "Шоу талантів", де я співала. Це в мене від мами — закінчила музичну школу по класу фортепіано.

Коли Марині було 8 років, батьки розлучилися.

— Я жила з мамою. А тато приходив до нас майже щодня. У них і досі дружні стосунки.

Чотири роки Марина вчилася в Лондоні в приватному міжнародному університеті "Ріджент бізнес скул".

— Університет знаходиться в парку, там прекрасна природа. Зі мною вчилися студенти із пристойних родин з усього світу. Навчання було цікавим і неважким, бо я добре знала мову і не пропустила жодної пари. Жила неподалік університету. Із москвичкою Оленою знімали двокімнатну квартиру, дуже подружилися. Тепер їжджу до неї чотири рази у рік.

У Лондоні навчилася готувати, а до того і ножа в руки не брала. Мама якийсь час нам рецепти підказувала, вона дуже смачно готує. Робить найтонші у світі млинці. Я люблю її голубці, печеню, смажену картоплю з цибулею.

Гуляли з кавалерами?

— Ні, з друзями! Я ж приїхала вчитися, а не сімейне життя влаштовувати.

Які чоловіки подобаються?

— Важливо, щоб чоловік був статним, а головне — мав сильний характер. Інакше я візьму ініціативу у свої руки і мені з ним буде нецікаво.

Про сім"ю вже думаєте?

— Можливо, упродовж п"яти років її створю. Але до того маю сама добре стояти на ногах. Мрію народити сина — кучерявого, із голубими очима, світленького. А потім дівчинку, можливо, років через сім. Батьки уже зараз онуків просять.

Від другого шлюбу в Ігоря Суркіса є 7-річна донька Яна.

— Мені було 16, коли народилася Яночка. Тоді тато став менш строгий до мене. Сестричка дуже розумна. Якось прийшла до мене на роботу, я ще була зайнята. Яночка попросила дати їй розмальовку і тихенько сиділа з нею хвилин 30, як доросла. Вона вчиться в американській школі. Я люблю їй підказувати, як правильно вимовляти слова англійською. Із новою родиною батька я дружу. На 50-річчя ми із сестричкою та його дружиною виконували для тата пісню "Жіноче щастя".

Марина переїхала жити до нової квартири в центрі столиці.

— Квартиру подарував тато на 18-річчя. Вона на другому поверсі. 1996 року відпочивали на Кіпрі, там був землетрус у 6,5 балів. Після того я боюся верхніх поверхів. Мені здається, у випадку землетрусу не встигну вибігти. Квартира готова для сімейного життя. Там навіть є кімната для майбутньої дитини. Ремонт робила моя мама Ірина. По Інтернету в Лондон слала мені фото інтер"єру на узгодження.

На правій руці в Марини червона вовняна нитка від зурочення.

— Мені її подарувала знайома з Америки. Сказала, що це від недобрих поглядів, — пояснює.

На шиї в дівчини хрестик, у вухах сережки з білого золота.

— Цей набір мій улюблений, — гладить маленький хрестик. — Батько подарував його на 21-річчя. А останній його подарунок — поїздка в Америку на Новий рік. Була в Маямі з друзями.

Зараз ви читаєте новину «Суркіс подарував доньці квартиру і поїздку в США». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода